Зв'яжіться з нами

Озброєння України

“Зір для армії”: як працює унікальний “Ізюмський приладобудівний завод” “Укроборонпрому” – фото- та відеорепортаж

Опубліковано

від

ДП “Ізюмський приладобудівний завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, є унікальним підприємством. Це єдиний в нашій державі завод на якому виготовляють оптичне скло, а також який розробляє та виготовляє більшість приладів наведення, спостереження та інших, що входять до складу систем керування вогнем для української бронетехніки, ракетного озброєння, вертольотів, деяких типів стрілецького озброєння. Саме на цьому підприємстві створюється сучасний “зір” для передової української зброї та систем озброєння.

“Наше підприємство виготовляє всю лінійку оглядових приладів для української бронетехніки, це і для БТР-3, БТР-4, “Дозор-Б”, “Булат” і “Оплот”. Також підприємство оснащує лазерними приладами наведення протитанкові ракетні комплекси, такі як “Стугна-П” і “Корсар”. Тобто, в напрямку приладобудування завод спеціалізується на розробці і виробництві оптико-електронних приладів систем наведення та їх елементів для протитанкових комплексів, оглядових станцій морського базування, прицільних комплексів систем керування вогнем, приладів нічного бачення механіка-водія під всі види бронетехніки, зенітних прицілів та всієї номенклатури оглядових приладів бронетехніки”, – розповів директор заводу Сергій Філоненко.

Прес-служба ДК “Укроборонпром” підготувала спеціальний матеріал, у якому показала найважливіші особливості виробництва продукції на ДП “Ізюмський приладобудівний завод”, починаючи від виготовлення оптичного скла і закінчуючи розробкою та серійним виробництвом сучасних військових приладів.

Створення з нуля

Завдяки повністю замкнутому циклу виробництва ДП “Ізюмський приладобудівний завод” самостійно для потреб держави виготовляє оптичне скло більше ніж 240 марок, починаючи від базового скла для денних приладів спостереження і закінчуючи спеціальним склом, який використовується, як активна середа для твердотільних лазерів.

Оптичне скло вариться у скловарній горшковій печі, температура в якій може сягати понад 1800 градусів. При серійному виробництві оптичного скла велике значення має суворе дотримання параметрів технологічних процесів . Відтепер цей показник покращився завдяки впровадженню сучасної комп’ютеризованої системи автоматизації виробництва та системи контролю скловарною піччю. Така система автоматично підтримує необхідні технологічні показники: температуру, витрату газу тощо. Завдяки чому покращуються показники кінцевого продукту – оптичного скла. Найвідповідальнішим етапом скловарного виробництва, на якому в повній мірі задіяний людський фактор є відливка скла в блоки.

Після відливки та певних технологічних моментів коли скло застигло, блок передають на подальшу обробку – різку, шліфування, нанесення спеціальних покриттів тощо . Показники деталей на кожному з етапів суворо перевіряються на низку характеристик на спеціальних стендах.

Точність та контроль

Поки в одних цехах проходить робота із створення оптичних елементів, у інших йде робота із створення самих приладів. Для цього використовується сучасне високоточне обладнання, наприклад, координатні обробні центри

Завдяки комп’ютеризованим системам управління на таких центрах лише однин фахівець контролює процес виконання роботи, станок згідно програми, самостійно міняє інструменти та обробляє деталь з надвисокою точністю.

Окремі компоненти ретельно збираються в складальному цеху до стану готового приладу, який після цього потрапляє у спеціальний центр тестування, де проходить серії обов’язкових випробувань. Це механічні випробування, скажімо на стійкість до вібрації та ударів, яку техніка повинна витримати при транспортуванні, десантуванні та в умовах реального бою. Перевірочна апаратура заводу дозволяє протестувати прилад на стійкість до перевантажень в 250 g. Саме таких перевантажень зазнають прилади , наприклад, при пострілі з артилерійських систем великих калібрів.

“Прилади випробовуються на вплив як спеки від +50 або навіть +120, так і холоду від -20 до -60. Є, так звані “камери дощу”, які дозволяють виявити стійкість приладу до запітніння і перевірити його на герметичність. У нас є кліматичні камери, які повторюють екстремальні умови, наприклад, умови тропіків, коли температура +40 і підвищена вологість, або “камера пилу”, в якій повторюється умови пилової бурі. Також на наших стендах проводяться випробування в термобарокамері, для симулювання умов польоту, камера сонячної радіації, а також “камера соляного туману”, для перевірки виробів,які використовуються на кораблях”, – розповів начальник Випробувального центру Коротун Олександр.

Без шансів для супротивника

Завдяки власній потужній науково-конструкторський базі, “Ізюмський приладобудівний завод” розробляє та виготовляє найпередовіші прилади, приціли та комплекси наведення, які за своїми параметрами є одними з кращих в Україні, а деякі не мають аналогів навіть у світі. Наприклад, Ізюмська система лазерного наведення ракети для вертольотів має вагу лише 4 кг, при цьому конструктори досягли точності супроводу у 25 см. Це настільки висока точність наведення, що дозволяє поцілити “в кватирку”.

Саме такі сучасні системи встановлюються на деякі зразки бронетехніки та гелікоптерів деяких європейських країн та модернізовані зразки вертолітів для Азербайджану. Саме такою системою оснащена українська глибока модернізація Мі-24ПУ1 від “Авіакону”, що входить до складу Концерну.

Прилади наведення для бронетехніки від “Ізюмського приладобудівного заводу” встановлюються на БТР-3 і БТР-4 та забезпечують наведення ракет на дальності до 5 км. При цьому на заводі вже готові розробити системи наведення, які дозволяють управляти ракетою і на 10 км. Як заявив Заступник директора Головний конструктор, Валерій Коваленко, наразі “очікуємо появи, назвемо це так, відповідної ракети під таку дальність”. А одним з головних поточних завдань конструкторів стала розробка малопомітних для комплексів перехоплення систем лазерного наведення.

“У нас створені такі канали лазерного наведення, які малопомітні або зовсім не визначаються комплексами перехоплення противника завдяки своїй малій потужності. Ті системи, які використовувались раніше мали потужність близько 10 Вт, тепер ми значно її зменшили без втрати ефективності роботи системи в будь-яких погодних умовах. Нещодавно проводили порівняльні випробування з країнами НАТО. Вони перевіряли чутливість своїх найсучасніших систем попередження про лазерному опроміненні. Крім нашого комплексу були задіяні вироби виробництва країн НАТО. В результаті наш вітчизняний канал був виявлений лише після умовного ураження цілі. Це означає, що наш українських комплекс здатний забезпечити знищення цілей, які оснащені найпередовішими системами попередження про атаку. Вони просто не встигають спрацювати і включити системи протидії”, – розповів Валерій Коваленко.

Одна з сучасних серійних розробок “Ізюмського приладобудівного заводу” – виріб ПН-КУ, прилад наведення для легкого протитанкового комплексу “Корсар ” під ракету виробництва “КБ Луч”. Незважаючи на його малі габарити і вагу в 4 кг, він забезпечує наведення ракети на дальності до 2,5 км. Він оснащений лазерним каналом управління і візирним каналом, через який супроводжується ракета. Точність його наведення в межах +/- 250 мм.

Не полишає підприємство і напрямок роботи щодо модернізації приладів нічного бачення і танкових прицілів для командиру танка та механіка-водія. Завдяки модернізації та установки електронно-оптичного перетворювача третього покоління виробництва однієї з країн Європи, було значно поліпшено характеристики приладів. Частина з цих приладів вже пройшла всі перевірки і поставляються до Збройних Сил України, інші знаходяться на фінальному етапі випробувань.

Також “Ізюмський приладобудівний завод” освоює нові напрямки виробництва. Наприклад, добігає кінця робота над коліматорними прицілами для стрілецької зброї. Вже в цьому році призначено випробування такого прицілу для великокаліберних кулеметів. Йде робота по розробці оптико-прицільних гіростабілізованих станцій для бронетехніки.

Завдяки об‘єднанню на одному підприємстві передової наукової думки, всіх стадій виготовлення продукції та контролю якості, впровадження нових систем управління за міжнародними стандартами, розгорнутому оновленню виробництва та кооперації із західними партнерами “Ізюмський приладобудівний завод” є одним із провідних підприємств “Укроборонпрому”, завдяки наполегливій роботі якого українська зброя має сучасний “зір”.

ukroboronprom

Реклама
Коментарі

Новини України

Оприлюднено запис наслідків пожежі біля військової частини в Донецькій області. Відео

Опубліковано

від

Від

Громадське телебачення Донбасу показало відео наслідків пожежі на складі боєприпасів під Маріуполем. Ролик зняли за допомогою дрона. На записі видно зруйновані будівлі, великі вигорілі ділянки полів та окремі осередки полум’я.

22 вересня через пожежу біля військової частини навколо селища Новоянісоль Донецької області стався вибух на складі боєприпасів Збройних сил України.

У Міністерстві оборони України повідомили, що приблизно о 16.00 працівники сільськогосподарського підприємства підпалили стерню на викошеному полі. Унаслідок сильних поривів вітру пожежа вийшов з-під контролю й перекинулася на склади базового табору військової частини.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомляв, що на місці події працюють 280 представників різних служб і 53 одиниці техніки.

23 вересня піротехніки вилучили 440 боєприпасів поблизу військової частини.

gordonua

Продовжити читання

Озброєння України

Новая «Печора». Первые пуски. Ракеты с новыми ГСН от компании «Радионикс».

Опубліковано

від

Від

Хорошая новость. Отечественная компания «Радионикс» и государственное КБ «Луч» провели первые пуски ракет с модернизированного зенитного ракетного комплекса C-125. Правда, не в Украине – а на территории инозаказчика. В целом, без излишнего детализирования, скажу так: эти первые стрельбы, учитывая реалии, в которых они проводились, можно считать вполне успешными.

Варианты модернизации ЗРК С-125М «Печора», которые сегодня представлены на международном рынке различными разработчиками, часто схожи в одном. В основном модернизация «стодвадцатьпятки» ограничивается заменой радиоэлектронной аппаратуры комплекса с ламповых радиоэлементов на твердотельные. При этом расширяются только эксплуатационные возможности комплекса, но к повышению тактических возможностей ЗРК это не приводит. В лучшем случае, такая модернизация позволяет улучшить параметры зоны поражения комплекса, доведя дальнюю границу зоны поражения до 25 км.

На этом фоне решение, которое реализует компания «Радионикс», вполне можно назвать подходом без компромиссов. Вторая жизнь «Печоры» в версии от «Радионикс» включает модернизацию всех элементов комплекса С-125М «Печора». Главная изюминка – это модернизация ракет 5В27Д для ЗРК С-125М «Печора». Она предусматривает установку на ракеты 5В27Д полуактивных или активных головок наведения, которые разработаны специалистами компании «Радионикс». Дальняя граница зоны поражения ЗРК С-125М с новыми ракетами (ЗУР 5В27Д-М1 и ЗУР 5В27Д-М2) составляет 40 км, максимальная высота зоны поражения – 25 км.

Установка новых головок самонаведения предусматривает полную переделку радиоэлектронной аппаратуры станции наведения ракет. Новая РЛС получила название FCR-125.

В модернизированной ракете 5В27Д-М1 с полуактивной головкой самонаведения (ЗУР 5В27Д-М1) реализован комбинированный способ наведения на цель. На начальном участке траектории применяется инерциальное наведение в упрежденную точку с радиокоррекцией от FCR-125 ее положения и скорости при маневре цели. На конечном участке траектории применяется полуактивное самонаведение после захвата цели при подсвете новой РЛС FCR-125.

В свою очередь, в ракете 5В27Д-М2 устанавливается активная радиолокационная головка самонаведения для оснащения ракет средней дальности с инерциальной системой наведения и линией передачи данных. Такая головка самонаведения выпускается компанией «Радионикс» и обеспечивает обнаружение и захват воздушной цели типа МиГ-29 на дальности не менее 20 км, что существенно увеличивает точность наведения ракеты, в том числе по высокоманевренным целям. Вместо радиокомандного управления реализован метод комбинированного наведения. Ракета на начальном участке движется по аэробаллистической траектории. Такой полёт ракеты существенно увеличивает дальнюю границу зоны поражения ЗРК C-125М. Использование на заключительном участке траектории наведения ракеты активной ГСН позволяет осуществить принцип «пустил – забыл». В активной ГСН реализован алгоритм работы по противодействию преднамеренным помехам, что обеспечивает высокую вероятность (более 0,9) поражения цели.

РЛС FCR-125 предназначена для автономного обнаружения, опознавания, сопровождения летающих объектов (целей) и наведения ракет. Щелевая антенная решетка FCR-125 осуществляет обзор пространства в секторе по азимуту – ± 30 град; по углу места – от -2 до 45 град. Дальность обнаружения воздушных целей (ЭОП = 5 м. кв) – 130 км. FCR-125 обеспечивает одновременное сопровождение 1 цели и наведение на нее до 2-х ракет 5В27Д; одновременное сопровождение до 3 целей и наведение на них до 6 ракет 5В27Д-М1; одновременное сопровождение до 4 целей и наведение на них до 8 ракет 5В27Д-М2.

В качестве итога скажу следующее. Создание новых головок самонаведения – крайне сложная задача. Ее решение свидетельствует о высоком научном и промышленном уровне частного предприятия «Радионикс». Работы “Радионикса” по разработке и производству активных , полуактивных, а также пассивных головок самонаведения для ракет класса “земля-воздух”, “воздух-воздух” и “воздух-земля” я считаю наиболее технологичными из проектов, которые реализуются в Украине. Наше Минобороны пока не созрело для того, чтобы по серьёзному воспользоваться этим потенциалом, носителем которого является по сути уникальная команда «Радионикса». Поэтому предлагаю читающим меня журналистам обратить пристальное внимание на их работы. Они того стоят.
Да, кстати, в конце следующей недели «Лига оборонных предприятий», которая объединяет «оборонных частников» будет проводить выставку образцов оружия и техники, созданных частными компаниями.
Там можно будет вживую «пощупать» новые головки самонаведения и поговорить с их создателями. Время и место встречи сообщу дополнительно)

Продовжити читання

Збройні сили України

«Непохитна стійскість-2017»: частини ВДВ здійснили майже 200 кілометрові рейди тилами умовного противника

Опубліковано

від

Від

В рамках стратегічних командно-штабних навчань із залученням військ (сил) «Непохитна стійскість-2017» частини Високомобільних десантних військ Збройних Сил України здійснили майже двохсоткілометрові рейди тилами умовного противника.

До рейдових дій залучалася штатна бойова та військова техніка підрозділів частин ВДВ. А прикриття рейдових загонів з повітря здійснювалося за підтримки бойових та багатоцільових вертольотів армійської авіації Сухопутних військ Мі-24 та Мі-8.

Значну роль в успішності рейдових дій відіграли воїни розвідувальних підрозділів частин ВДВ. Саме розвідники проводили розвідку маршрутів висування з метою забезпечення командирів бригад розвідувальною інформацією про стан і склад сил противника, виявлення бар’єрних ділянок, завалів, перешкод та шляхи їх обходу.

До речі, під час рейду інженерними підрозділами частин ВДВ були наведенні чотири тяжкі механізовані мости ТММ-3М через водні та природні перешкоди. При тому, інженери-десантники діяли по бойовому: чітко, швидко та злагоджено, виставивши пости та секрети на місцях переправи.

Як відзначив командувач ВДВ ЗС України генерал-лейтенант Михайло Забродський, основне завдання під час рейдових дій полягало у знищенні важливих об’єктів в тилу противника, порушення системи управління та тилового постачання противника, заняття ключових висот тощо.

Проїжджаючи українськими населеними пунктами місцеві мешканці привітно зустрічали воїнів-десантників, скандуючи різні патріотичні гасла: «Слава Україні», «Герої» та інші.

Здійснивши майже двохсоткілометрові рейди, десантники закріпилися на визначених рубежах. В короткі терміни було підготовлено бойові позиції, добре замасковано техніку, виставлено спостережні пости та секрети.

mil.gov.ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють