Зв'яжіться з нами

Озброєння України

“Зір для армії”: як працює унікальний “Ізюмський приладобудівний завод” “Укроборонпрому” – фото- та відеорепортаж

Опубліковано

від

ДП “Ізюмський приладобудівний завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, є унікальним підприємством. Це єдиний в нашій державі завод на якому виготовляють оптичне скло, а також який розробляє та виготовляє більшість приладів наведення, спостереження та інших, що входять до складу систем керування вогнем для української бронетехніки, ракетного озброєння, вертольотів, деяких типів стрілецького озброєння. Саме на цьому підприємстві створюється сучасний “зір” для передової української зброї та систем озброєння.

“Наше підприємство виготовляє всю лінійку оглядових приладів для української бронетехніки, це і для БТР-3, БТР-4, “Дозор-Б”, “Булат” і “Оплот”. Також підприємство оснащує лазерними приладами наведення протитанкові ракетні комплекси, такі як “Стугна-П” і “Корсар”. Тобто, в напрямку приладобудування завод спеціалізується на розробці і виробництві оптико-електронних приладів систем наведення та їх елементів для протитанкових комплексів, оглядових станцій морського базування, прицільних комплексів систем керування вогнем, приладів нічного бачення механіка-водія під всі види бронетехніки, зенітних прицілів та всієї номенклатури оглядових приладів бронетехніки”, – розповів директор заводу Сергій Філоненко.

Прес-служба ДК “Укроборонпром” підготувала спеціальний матеріал, у якому показала найважливіші особливості виробництва продукції на ДП “Ізюмський приладобудівний завод”, починаючи від виготовлення оптичного скла і закінчуючи розробкою та серійним виробництвом сучасних військових приладів.

Створення з нуля

Завдяки повністю замкнутому циклу виробництва ДП “Ізюмський приладобудівний завод” самостійно для потреб держави виготовляє оптичне скло більше ніж 240 марок, починаючи від базового скла для денних приладів спостереження і закінчуючи спеціальним склом, який використовується, як активна середа для твердотільних лазерів.

Оптичне скло вариться у скловарній горшковій печі, температура в якій може сягати понад 1800 градусів. При серійному виробництві оптичного скла велике значення має суворе дотримання параметрів технологічних процесів . Відтепер цей показник покращився завдяки впровадженню сучасної комп’ютеризованої системи автоматизації виробництва та системи контролю скловарною піччю. Така система автоматично підтримує необхідні технологічні показники: температуру, витрату газу тощо. Завдяки чому покращуються показники кінцевого продукту – оптичного скла. Найвідповідальнішим етапом скловарного виробництва, на якому в повній мірі задіяний людський фактор є відливка скла в блоки.

Після відливки та певних технологічних моментів коли скло застигло, блок передають на подальшу обробку – різку, шліфування, нанесення спеціальних покриттів тощо . Показники деталей на кожному з етапів суворо перевіряються на низку характеристик на спеціальних стендах.

Точність та контроль

Поки в одних цехах проходить робота із створення оптичних елементів, у інших йде робота із створення самих приладів. Для цього використовується сучасне високоточне обладнання, наприклад, координатні обробні центри

Завдяки комп’ютеризованим системам управління на таких центрах лише однин фахівець контролює процес виконання роботи, станок згідно програми, самостійно міняє інструменти та обробляє деталь з надвисокою точністю.

Окремі компоненти ретельно збираються в складальному цеху до стану готового приладу, який після цього потрапляє у спеціальний центр тестування, де проходить серії обов’язкових випробувань. Це механічні випробування, скажімо на стійкість до вібрації та ударів, яку техніка повинна витримати при транспортуванні, десантуванні та в умовах реального бою. Перевірочна апаратура заводу дозволяє протестувати прилад на стійкість до перевантажень в 250 g. Саме таких перевантажень зазнають прилади , наприклад, при пострілі з артилерійських систем великих калібрів.

“Прилади випробовуються на вплив як спеки від +50 або навіть +120, так і холоду від -20 до -60. Є, так звані “камери дощу”, які дозволяють виявити стійкість приладу до запітніння і перевірити його на герметичність. У нас є кліматичні камери, які повторюють екстремальні умови, наприклад, умови тропіків, коли температура +40 і підвищена вологість, або “камера пилу”, в якій повторюється умови пилової бурі. Також на наших стендах проводяться випробування в термобарокамері, для симулювання умов польоту, камера сонячної радіації, а також “камера соляного туману”, для перевірки виробів,які використовуються на кораблях”, – розповів начальник Випробувального центру Коротун Олександр.

Без шансів для супротивника

Завдяки власній потужній науково-конструкторський базі, “Ізюмський приладобудівний завод” розробляє та виготовляє найпередовіші прилади, приціли та комплекси наведення, які за своїми параметрами є одними з кращих в Україні, а деякі не мають аналогів навіть у світі. Наприклад, Ізюмська система лазерного наведення ракети для вертольотів має вагу лише 4 кг, при цьому конструктори досягли точності супроводу у 25 см. Це настільки висока точність наведення, що дозволяє поцілити “в кватирку”.

Саме такі сучасні системи встановлюються на деякі зразки бронетехніки та гелікоптерів деяких європейських країн та модернізовані зразки вертолітів для Азербайджану. Саме такою системою оснащена українська глибока модернізація Мі-24ПУ1 від “Авіакону”, що входить до складу Концерну.

Прилади наведення для бронетехніки від “Ізюмського приладобудівного заводу” встановлюються на БТР-3 і БТР-4 та забезпечують наведення ракет на дальності до 5 км. При цьому на заводі вже готові розробити системи наведення, які дозволяють управляти ракетою і на 10 км. Як заявив Заступник директора Головний конструктор, Валерій Коваленко, наразі “очікуємо появи, назвемо це так, відповідної ракети під таку дальність”. А одним з головних поточних завдань конструкторів стала розробка малопомітних для комплексів перехоплення систем лазерного наведення.

“У нас створені такі канали лазерного наведення, які малопомітні або зовсім не визначаються комплексами перехоплення противника завдяки своїй малій потужності. Ті системи, які використовувались раніше мали потужність близько 10 Вт, тепер ми значно її зменшили без втрати ефективності роботи системи в будь-яких погодних умовах. Нещодавно проводили порівняльні випробування з країнами НАТО. Вони перевіряли чутливість своїх найсучасніших систем попередження про лазерному опроміненні. Крім нашого комплексу були задіяні вироби виробництва країн НАТО. В результаті наш вітчизняний канал був виявлений лише після умовного ураження цілі. Це означає, що наш українських комплекс здатний забезпечити знищення цілей, які оснащені найпередовішими системами попередження про атаку. Вони просто не встигають спрацювати і включити системи протидії”, – розповів Валерій Коваленко.

Одна з сучасних серійних розробок “Ізюмського приладобудівного заводу” – виріб ПН-КУ, прилад наведення для легкого протитанкового комплексу “Корсар ” під ракету виробництва “КБ Луч”. Незважаючи на його малі габарити і вагу в 4 кг, він забезпечує наведення ракети на дальності до 2,5 км. Він оснащений лазерним каналом управління і візирним каналом, через який супроводжується ракета. Точність його наведення в межах +/- 250 мм.

Не полишає підприємство і напрямок роботи щодо модернізації приладів нічного бачення і танкових прицілів для командиру танка та механіка-водія. Завдяки модернізації та установки електронно-оптичного перетворювача третього покоління виробництва однієї з країн Європи, було значно поліпшено характеристики приладів. Частина з цих приладів вже пройшла всі перевірки і поставляються до Збройних Сил України, інші знаходяться на фінальному етапі випробувань.

Також “Ізюмський приладобудівний завод” освоює нові напрямки виробництва. Наприклад, добігає кінця робота над коліматорними прицілами для стрілецької зброї. Вже в цьому році призначено випробування такого прицілу для великокаліберних кулеметів. Йде робота по розробці оптико-прицільних гіростабілізованих станцій для бронетехніки.

Завдяки об‘єднанню на одному підприємстві передової наукової думки, всіх стадій виготовлення продукції та контролю якості, впровадження нових систем управління за міжнародними стандартами, розгорнутому оновленню виробництва та кооперації із західними партнерами “Ізюмський приладобудівний завод” є одним із провідних підприємств “Укроборонпрому”, завдяки наполегливій роботі якого українська зброя має сучасний “зір”.

ukroboronprom

Реклама
Коментарі

Озброєння України

«Бар’єри», які долають бронеавтомобілі на шляху до нашого війська, або Про особливості випробування та прийняття на озброєння нових зразків вітчизняної бронетехніки

Опубліковано

від

Від

Останніми роками в українській армії з’явилося чимало нових зразків броньованих автомобілів, вироблених на підприємствах вітчизняного ОПК. І хоча до повного задоволення потреб Збройних Сил у таких мобільних і водночас захищених транспортних засобах іще далеко, усе ж таки маємо підстави визнати появу в нашій армії нового класу військової техніки — броньованих колісних автомобілів

На їхньому шасі створюють різні варіанти спеціалізованих броньованих машин, які вже довели свою спроможність у районі антитерористичної операції. Зазвичай вони виконують завдання з перевезення особового складу, доставки боєприпасів, військових вантажів та майна, здійснюють патрулювання й супроводжують інші транспортні засоби, забезпечують вогневу підтримку дій тактичних спеціальних, розвідувальних і мобільних груп, які перебувають у відриві від основних сил, їх використовують як командно-штабні або санітарні автомобілі.

Перед тим як направити новий зразок військової техніки у військо, його всебічно випробовують.

— Представники ДНВЦ ЗСУ в складі комісій та випробувальних бригад регулярно оцінюють бойові, технічні та експлуатаційні характеристики військової техніки, яку постачають або приймають на озброєння української армії, — розповів старший науковий співробітник науково-дослідного відділу з випробувань ОВТ Сухопутних військ ЗС України підполковник Сергій Кузін. — Протягом останніх років відбулися або тривають випробування спеціалізованих броньованих автомобілів «Дозор-Б», «Тритон-01», «Козак-2», «Козак-2М», «Барс-8», Renault Sherpa Light Scout, різних модифікацій автомобілів «Богдан», КрАЗ тощо, які призначені для забезпечення військових підрозділів, також і тих, котрі виконують бойові завдання на Сході країни.

Залежно від завдань і призначення базою для створення спеціалізованих бронеавтомобілів стають шасі автомобілів підвищеної прохідності з колісною формулою 4х4, вантажопідйомністю до 4 тонн і вантажних автомобілів підвищеної прохідності з колісними формулами 4х4, 6х6, вантажопідйомністю до 20 тонн і з колісними формулами 8х8 та 10х10, вантажопідйомністю до 100 тонн.

Відповідно до конструктивних особливостей, які визначаються масо-габаритними й вантажними можливостями, сучасні спеціалізовані броньовані автомобілі умовно розподіляють на три типові групи: легкі, середні та важкі. Перші два типи пристосовані для перевезення особового складу. Їх оснащено переважно автоматичною трансмісією, незалежною підвіскою, яка забезпечує їм високу прохідність в умовах бездоріжжя. Максимальна швидкість легких і середніх броньованих автомобілів перебуває в межах 90–130 км/год, тоді як важкі розвивають швидкість до 90 км/год. На легкі бронеавтомобілі зазвичай монтують стрілецьку зброю різного калібру, протитанкові керовані ракетні комплекси, зенітно-ракетні комплекси, бойові модулі або інше обладнання. До цього типу належать вітчизняні «Дозор-Б», «Тритон-01», «Когуар» тощо. На середні платформи (усі модифікації «Козака», КрАЗ Shrek та КрАЗ Feona, «Варта») можна встановлювати різноманітні артилерійські та інші системи озброєння. Важкі платформи (КрАЗ Т17.0ЕХ) придатні для монтажу комплексів озброєння та виконання логістичних завдань.

Технічне завдання на розробку нового зразка спеціалізованого бронеавтомобіля, яке виробник отримує від оборонного відомства, містить опис специфіки його майбутнього використання у військах та вимоги до ТТХ. Технічне завдання формують на підставі розроблених Генеральним штабом ЗС України оперативно-тактичних вимог до броньованих колісних машин, Національного стандарту України, вимог чинних нормативно-технічних документів і досвіду, накопиченого під час антитерористичної операції на Донбасі. Також задля досягнення сумісності зі збройними силами держав — членів НАТО ураховують і деякі

матеріально-технічні стандарти Альянсу. Проте з огляду на бойовий досвід АТО вітчизняні вимоги до тих чи інших характеристик нових зразків військової техніки інколи переважають вимоги стандартів НАТО.

Найважливішими характеристиками для броньованого колісного автомобіля, розробленого для потреб української армії, є високі тягово-швидкісні властивості, економічність, запас ходу, який має забезпечити достатню автономність, прохідність (спроможність долати визначених розмірів рів, вертикальну стінку та брід) і головне — надійний захист від куль і мінно-вибухових пристроїв екіпажу, десанту, озброєння та майна, що перевозять, його основних вузлів та агрегатів.

Для здійснення випробувань (державних або визначальних відомчих) наукові установи Міноборони розробляють Програму випробувань та спеціальні методики, за допомогою яких визначають фактичні технічні, експлуатаційні та інші характеристики визначеного зразка військової техніки. Зазвичай випробування відбуваються протягом кількох етапів. Спочатку відбуваються ті етапи, які виключають можливість пошкодження та руйнування дослідного зразка.

Під час визначальних відомчих випробувань, які здійснюють в особливий період, комісія державного замовника перевіряє відповідність показників заявлених розробником характеристик зразка військової техніки фактично встановленим значенням. За результатами цих випробувань зразок може бути допущеним (тільки на час особливого періоду) до підконтрольної експлуатації у військах. Рішення про прийняття на озброєння вітчизняних зразків військової техніки може бути прийнято тільки за результатами державних випробувань, під час яких державна комісія перевіряє відповідність виробу технічним завданням, вимогам стандартів і технічній документації. Наприклад, такі випробування впродовж п’яти місяців проходив спеціалізований броньований автомобіль «Козак-2», прийнятий на озброєння Збройних Сил України минулого року. За час випробувань бронеавтомобіль подолав близько 10 000 км як дорогами загального користування, так і бездоріжжям. Витримав натурні випробування на балістичну стійкість і протимінний захист. Наприклад, унаслідок підриву під днищем бронеавтомобіля 6 кг заряду в тротиловому еквіваленті датчики, розташовані на манекені, розміщеному всередині автомобіля, не зафіксували критичних перевантажень.

Андрій ЛИСЕНКО, «Народна армія»

Балістична стійкість і протимінний захист сучасних бронеавтомобілів

Залежно від ступеня захищеності вітчизняні бойові броньовані машини (ББМ) відповідно до Держстандарту України 3975–2000 (Захист панцеровий спеціалізованих автомобілів. Загальні технічні вимоги) розподіляють на сім класів (з урахуванням класу ПЗСА-Рм) захисту спеціалізованих броньованих автомобілів. Максимальний з них — шостий. ББМ, які наразі розробляються для нашого війська, мають бронювання, що відповідає класу захисту не менше четвертого (ПЗСА-4), тобто має захистити від кулі 5,45 мм автоматного патрона 7Н10 (автомат АК-74) та від кулі 7,62 мм патрона 7Н323с з кулею ЛПС (гвинтівка СВД) з відстані у 10 м. Також в останні роки при розробці вітчизняних ББМ широко застосовуються стандарти НАТО в частині балістичного захисту — стандарт STANAG 4569.

Для підвищення ефективності системи комплексного пасивного протимінного захисту ББМ на сьогодні застосовують такі конструктивні заходи:

збільшення кліренсу;

модульність конструкції, яка передбачає створення міцної кабіни-капсули, що надійно захистить екіпаж тоді, коли інша частина машини зазнає руйнування;

застосування особливої V-подібної в районі ходової частини форми корпусу ББМ, яка спроможна змінювати напрям ударної хвилі в разі підриву автомобіля на мінно-вибуховому пристрої;

обладнання ББМ протимінними енергопоглинальними сидіннями;

встановлення додаткових захисних протимінних екранів.

na.mil.gov.ua

Продовжити читання

АТО

Виробництво санітарних «Богданів» для фронту призупинили після скарг волонтерів, – Міноборони

Опубліковано

від

Від

Міністерство оборони України вирішило призупинити замовлення на виробництво санітарних автомобілів Богдан 2251, щоб усунути виявлені недоліки технічної, експлуатаційної та медичної частин.

Як повідомили в оборонному відомстві, в першу чергу мова йде про усунення несправності паливної системи, ходової частини та медичного кунгу.

Найближчим часом буде сформовано три робочі групи із залученням представників усіх зацікавлених сторін для напрацювання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та удосконалення санітарних автомобілів.

«Кінцевим результатом спільної роботи представників волонтерських та громадських організацій, посадових осіб Міністерства оборони України буде забезпечення медичної служби Збройних сил України надійним та високоякісним санітарним автомобілем класу А»,– йдеться в заяві.

Як інформував ZAXID.NET, у Раді волонтерів при Міністерстві оборони України раніше повідомили, що 25 із 50 автомобілів Богдан-2251, доставлених на фронт, довелося ремонтувати або повертати на завод.

Згідно з державним оборонним замовленням, Міністерству оборони було передано 100 автомобілів. Наразі ЗСУ прийняли половину.

Як відомо, санітарний автомобіль «Богдан 2251» виробляється корпорацією «Богдан Моторс». Розробка авто, як заявлялося, велася разом з спеціалістами Міноборони з урахуванням потреб військових лікарів. Вартість автомобіля складала $32 тис. за одиницю.

zaxid.net

Продовжити читання

Новини України

У Львівському Інституті геодезії створили безпілотник

Опубліковано

від

Від

У Львівському Інституті геодезії науковці під керівництвом професора Володимира Глотова створили безпілотник. Науковці інституту співпрацюють спільно з компанією «Абріс», яка спеціалізується на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів. Винахід вже комерціалізовано та він почав приносити прибутки розробникам.

Вклад вчених Львівського Інституту геодезії у винахід полягає в удосконаленні фотограмметричної частини та опрацюванні цифрових зображень.

Одна із особливостей комплексу – можливість отримати знімки з мінімальними кутами нахилу, які відповідають стандартам класичного аерознімання.

Винахід важить лише 8 кг і його можна запустити у повітря як з руки, так і з катапульти. Швидкість польоту апарата становить від 40 до 140 км за год. Максимальна висота – 3000 м. Апарат може працювати у повітрі півтори години і передавати інформацію в радіусі 20 км.

defence-ua.com

Продовжити читання

Зараз обговорюють