Зв'яжіться з нами

Історія

З архіву: 11 шибениць для друзів Гітлера та голод «по-хрущовськи» (1946 -1947)

Опубліковано

від

Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Радянська пропаганда Нюрнбергський трибунал завжди подавала як заслугу СРСР. Однак Уїнстон Черчілль у своїх мемуарах згадує, що насправді до цієї думки вони прийшли удвох з Рузвельтом після того, як Сталін запропонував «швидкий і дієвий» спосіб убезпечити світ під подальших воєн – розстріляти в один прийом 50 тисяч німецьких офіцерів. Суд у Нюрнбергу насправді був покликаний не стільки покарати винних, як захистити від переслідувань тих німців, кого визнають невинними.

Можливо, колись так само судитимуть за воєнні злочини і керівництво РФ. А отже, рядовим росіянам нема чого боятися.

Вирок Нюрнберзького трибуналу

1 жовтня 1946 року. Київ. РАТАУ. «Оголошено вирок головним німецьким воєнним злочинцям. Закінчились засідання Міжнародного військового трибуналу, які протягом десяти місяців привертали до Нюрнберга, де відбувався процес, увагу всього людства».

Довідково: Міжнародний воєнний трибунал був створений чотирма союзними державами для суду над головними воєнними злочинцями Другої світової війни. Він розпочав діяльність 20 листопада 1945 року і протягом майже десяти місяців розглядав обвинувачення, висунуті двадцяти чотирьом особам, які належали до вищого керівництва III Рейху. Їх звинувачували в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв’язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства.

Загалом відбулося 403 відкритих засідання трибуналу, було допитано 116 свідків, розглянуто понад 5 тисяч документальних доказів, зокрема, так звані «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа. На процесі було викрито безпрецедентні злочини в концентраційних таборах і тюрмах як на території Німеччини, так і захоплених нею територіях.

Водночас, в ході процесу була знята низка звинувачень. Зокрема, союзники не підтримали спроб радянської сторони перекласти на нацистів вину за розстріли полонених польських офіцерів у Катині та засудження Організації українських націоналістів і Української повстанської армії як злочинних організацій і поплічників нацизму.

1 жовтня 1946 року вирок трибуналу був оголошений: 12 чоловік було засуджено до смертної кари через повішання (одного з них – Мартіна Бормана так і не знайшли), троє – до довічного ув’язнення, четверо – до тривалих термінів ув’язнення; троє підсудних були виправдані.

Страти злочинців відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в’язниці. Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 1950-х років.

Нюрнберзький процес став першим в історії випадком засудження кримінальних діянь державного і світового масштабу – злочинного правлячого режиму, його каральних інститутів, вищих політичних і військових діячів.

Члени суду слухають представника США. Фото: Twitter
Члени суду слухають представника США. Фото: Twitter

Згодом Генеральна Асамблея ООН затвердила (резолюціями від 11 грудня 1946 року і 27 листопада 1947 року) ті засадничі принципи, які були покладені в основу діяльності цього міжнародного судового органу.

У 2002 році в Гаазі (Нідерланди) почав діяти постійний Міжнародний кримінальний суд, створений також під егідою ООН.

Силові хлібозаготівлі і голод

27 березня 1947 року. РАТАУ поширило доповідь Микити Хрущова на Пленумі ЦК «Про заходи піднесення сільського господарства в післявоєнний період», в якій, зокрема, говорилося: «Минулий рік (1946 – ред.) був несприятливим за кліматичними умовами. Але, незважаючи на посуху, яка охопила територію значно більшу, ніж у 1921 році, колгоспи зібрали урожай вищий, ніж одноосібні селянські господарства в 1921 році… Проте  наслідки посухи були тяжчі там, де погано керували сільським господарством… Ми мали великі хиби в роботі багатьох колгоспів, багато колгоспів України опинились у великому боргу перед державою, не виконали плану хлібозаготівель».

 Охоронці врожаю у колгоспі ім. Сталіна, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua
Охоронці врожаю у колгоспі ім. Сталіна, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua

Довідково: після Другої світової війни, яка двічі прокотилася територією України, панувала розруха – на руїни перетворилося 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Українське сільське господарство було у вкрай важкому стані. Не зважаючи на це, плани хлібозаготівель ставали дедалі вищими.

Для України державний план хлібозаготівель на 1946 рік через посуху виявився непосильним. Однак, незважаючи на це, у липні план поставок зерна для 23-х областей був ще й піднятий. А через місяць під тиском Москви керівництво УРСР його підвищує знову. Втім, республіка змогла зібрати лише 62,4% від запланованого.

Виплата авансу за трудодні, Львівська область, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua
Виплата авансу за трудодні, Львівська область, 1947 рік. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua

Як завжди в СРСР, винними в Москві зробили українське керівництво, саботаж колгоспників, «розбазарювання» і «розкрадання» хліба. Хліб почали відбирати насильно, і селяни на вироблені трудодні  не отримували майже нічого. Все це спричинило голод, пік якого припав на першу половину 1947 року.

Біда вразила майже всю Україну, за винятком ряду західних областей. На заході, де селяни зібрали непоганий урожай, загони УПА організовували опір вивезенню зерна, і, разом з тим, закликали населення допомагати голодуючим, які приїжджають туди по хліб.

За офіційними, далеко неповними даними, в загальна кількість голодуючих досягла  в Україні 2,7 млн. чол., померло від недоїдання від 300 тис. до 1 мільйона.

 

ukrinform

Реклама
Коментарі

Історія

Французькі генерали розстрілювали земляків за опір окупантам

Опубліковано

від

Від

Париж був окупований нацистами 14 червня 1940 року, через місяць після того, як німецький вермахт увійшов на територію Франції. Через вісім днів Франція підписала акт про припинення воєнних дій проти Німеччини. Вона втрачала контроль над 60% своєї території, флот, повністю роззброювалась і зобов’язувалась утримувати німецькі та італійські окупаційні війська.

5 червня 1940 pоку почався наступ на півдні. 124 німецьким дивізіям протистояло 65 французьких. Становище Франції ускладнилось вступом у війну на боці Німеччини Італії та необхідністю відкриття фронту в Альпах. Але наступ, розпочатий італійською армією від Монблану до Середземного моря, провалився. Хоча італійська армія у 6 разів чисельно переважала французьку.

10 червня уряд втік із столиці, оголосивши Париж “відкритим містом”. Командувач столичним гарнізоном генерал Денц отримав наказ розстрілювати кожного, хто чинитиме опір німцям.

Вранці 14 червня німці без бою вступили в Париж. Маршал Петен, зайнявши 17 червня пост глави уряду, запросив у Гітлера перемир’я. У південній Франції владу було передано маріонетковому уряду Петена. Економіка країни контролювалась німецьким урядом. Капітулянтська політика уряду викликала всенародне обурення. Генерал Шарль де Голль проводив у Лондоні переговори про військову співпрацю з Англією.

18 червня він звернувся по радіо до французьких військових, котрі перебували за межами метрополії, із закликом об’єднатися для боротьби за визволення Франції. З усіх західних держав антигітлерівської коаліції Франції в роки війни довелося пережити найбільші потрясіння. За 4 роки окупації на значній території країни було зруйновано 210 тис. будинків, пошкоджено 253 тис. селянських господарств, 195 тис. промислових підприємств. Вартість франка порівняно з довоєнною зменшилась у 6 разів.

У країні нараховувалося понад 600 тис. безробітних. Процвітала спекуляція. Чорний ринок, на якому ціни в 10-20 разів перевищували державні, поглинав величезну кількість продукції.

25 серпня 1944 року після більш ніж чотирьох років нацистської окупації французька 2-а мотопіхотна дивізія і американська 4-а піхотна дивізія звільнили Париж. Опір німців був невеликий і командувач німецького гарнізону генерал Дітріх фон Хольтіц, котрий проігнорував наказ Адольфа Гітлера спалити Париж дотла, підписав у полудень формальний акт про капітуляцію. 26 серпня війська генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях.

gazeta.ua

Продовжити читання

Історія

Чотири роки тому українські війська визволили від проросійських окупантів Маріуполь

Опубліковано

від

Від

Ще з самого початку втілення в життя російськими агресорами сумнівної ідеї «русского мира», а потім і в час неприкритої збройної агресії проти України Маріуполь був (та й залишається) ласим шматком для Кремля, адже це місто має надзвичайно важливе стратегічне значення.

Маріуполь – це і порт, і два металургійні комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь») та найбільше в Україні машинобудівне підприємство – концерн «Азовмаш», продукція яких складає значну частину експорту України.

Протистояння між українцями і проросійськими сепаратистами розпочалося в Маріуполі майже одразу після втечі з України президента Януковича. Особливо проросійські сили активізувалися після так званого приєднання Криму до Росії.

Приблизно з середини квітня Маріупольська міськрада була захоплена сепаратистами, які наводили жах на місцевих мешканців, показуючи, хто в місті господар. 9 травня, виконуючи накази московських кураторів, вони штурмували міське УВС – Маріуполь перейшов під їхній повний контроль. До того ж, терористи заблокували бетонними блоками декілька вулиць у центрі міста і захопили адмінбудівлі.

Міліція, СБУ і прокуратура були повністю паралізовані, а чимало хто з силовиків вже готувався приміряти на себе російську форму за прикладом своїх кримських колег. Після подій 9 травня і фактичної втрати контролю над третім за розміром містом Донбасу – Маріуполем, Україна контролювала лише маріупольський аеродром, на якому знаходилися українські нацгвардійці, військовослужбовці Збройних Сил України та півтори сотні добровольців з батальйону МВС «Азов».

Штурм Маріуполя українське командування спочатку планувало на 23 травня 2014 року, аби надати можливість містянам проголосувати разом з іншими українцями на президентських виборах, але згодом, після аналізу наявних сил і засобів, відмовилося від цього плану. Остаточною датою початку визволення було визначено 13 червня.

У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецназ МВС. Блок-пости на в’їздах до міста контролювали військові, допомога надходила також від членів Правого сектору та місцевих активістів, повідомляє Укрінформ.

Для блокування району проведення спецоперації було залучено близько 500 військовослужбовців ЗСУ та НГ. Штурм розпочався о 5-й ранку. У ході зачистки Маріуполя від проросійських найманців було ліквідовано їхні ключові опорні точки, знищено техніку та відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради.

Відтоді, завдяки зусиллям українських військових та самих маріупольців, місто живе хоч і напруженим, але мирним життям, залишаючись вразливим для терактів, найбільший з яких стався 24 січня 2015 року. У той день терористи з артилерії обстріляли блокпости Збройних Сил України та житловий мікрорайон «Східний». Загинули 30 людей, пораненння отримали 128, серед загиблих і поранених були діти.

na.mil.gov.ua

Продовжити читання

Історія

Хроники независимости. Была ли Тузла репетицией аннексии Крыма?

Опубліковано

від

Від

До 2003 года о существовании острова Тузла не знали даже многие украинцы. В 2003 году о Тузле узнал весь мир.

Тогда, в 2003-м году, Тузла стала первым тревожным звонком будущей агрессии России против Украины. Несмотря на то, что в 2003-м уровень напряжения и угрозы был запредельно высоким, россиян заставили отступить. Украина продемонстрировала готовность дать силовой отпор в ответ на любые посягательства на ее территорию.

Это был первый острый приграничный конфликт между Украиной и РФ, едва не переросший в боевые действия. Президент Леонид Кучма экстренно прервал свой визит в Латинскую Америку, прилетел в Крым и приказал военным открывать огонь на поражение, если Россия не остановит строительство дамбы. В считанные часы Украина высадила на Тузле сотни бойцов специальных подразделений, перебросила в Керченский пролив дополнительные корабли и самолеты, а также начала боевые учения на материке.

LB.ua вспоминает ключевые моменты битвы за Тузлу, которую Украина выиграла. Спустя 11 лет Россия оккупировала Крым, но история на этом не закончена. У неё точно будет продолжение…

lb.ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють