Зв'яжіться з нами

Озброєння

«Яструб» якій не злетів

Опубліковано

від

До початку 1960-х років розвиток тактичного ракетного озброєння у світі прийшов до логічного глухого кута – стало очевидно, що ера некерованих ракет пройшла.

Майбутнє за ракетами, що мають системи управління. Однак дуже швидко розробити такі системи в Радянському Союзі не мали можливості. І тому вирішили перші зразки створювати на базі зенітних комплексів, виробництво яких вже було освоєно промисловістю.

Першим таким проектом став «Яструб», у якому використовувалася твердопаливна ракета з радіокомандним управлінням на активній ділянці траєкторії. Попереднє опрацювання проекту почалося в березні 1963 року, причому воно зайняло два роки. Тільки в 1965 році стартувало ескізне проектування.

Основні роботи по проекту покладалися на ОКБ-2, при цьому розробкою спеціальної бойової частини і всієї супутньої апаратури займалося КБ-11. Одним з цікавих нововведень проекту стало використання самохідної пускової установки (виробництва Брянського автомобільного заводу), яка також повинна була виконувати функції машини управління.

Яструб якій не взлетів

За рахунок контролю за допомогою встановленої РЛС за параметрами польоту і своєчасної їх коригування пропонувалося підвищувати точність виведення на необхідну траєкторію. Сама антена РЛС містилася на даху корпусу бойової машини, позаду кабіни, і прикривалася радіопрозорим кожухом.

Керована балістична ракета комплексу «Яструб» базувалась на конструкції зенітної ракети В-611 зі складу корабельного комплексу М-11 «Шторм» і отримала позначення В-612. З існуючого проекту з мінімальними змінами запозичувалися конструкція корпусу і площин, система управління, двигун і інші агрегати.

Твердопаливний двигун дозволяв ракеті розганятися до 1200 м/с і летіти до ціллі з середньою швидкістю 800 м/с. За рахунок великого запасу палива максимальна дальність стрільби комплексу становила 55 км. За наявними даними, ракета В-612 мала комплектуватися тільки спеціальною бойової частиною. Потужність такого бойового оснащення невідома. Відомості про можливість розробки і застосування конвенціональних бойових частин відсутні.

За наявними даними, розробка комплексу «Яструб» припинилася на стадії створення ескізного проектування. Річ у тому, що паралельно співробітники ОКБ-2 працювали над комплексом «Точка» (не має відношення до більш пізнішого комплексу з такою ж назвою) з іншою системою управління ракетою. Порівняння двох проектів показало, що застосування радіокомандного управління призводить до надмірного ускладнення самохідної пускової установки.

Яструб якій не взлетів

Крім того, пускова установка системи «Яструб» була змушена залишатися на вогневій позиції протягом деякого часу після пуску, виконуючи вивід ракети на потрібну траєкторію, через що піддавалася великому ризику ураження вогневими засобами супротивником. Крім того, уніфікація балістичної і зенітної ракет не дозволяла домогтися достатньо прийнятних показників дальності стрільби.

Таким чином, цікавий і перспективний проект навряд чи міг влаштувати армію і дійти до масової експлуатації. Не пізніше 1965-66 років проект «Яструб» був офіційно закритий.

Наскільки відомо, до моменту завершення робіт по проекту «Яструб» було побудовано тільки дослідне шасі для самохідної пускової установки. Інші елементи комплексу так і не дійшли до виготовлення і перевірки прототипів.

Михайло Жирохов

ukrmilitary

Реклама
Коментарі
Реклама

Зараз обговорюють