Зв'яжіться з нами

Історія

Вся суть СРСР у 6 моторошних цифрах

Опубліковано

від

Днем утворення СРСР у минулому і навіть досі вважається 30 грудня. У цей день чотири республіки начебто підписали договір про об’єднання в одну союзну державу. І вже тут починається велика брехня Радянського Союзу. Адже керівництво Радянської України по суті не підписало цей договір із Росією!

Більше того, документ так і не ратифікували. Його остаточний текст не розробили. І, зрозуміло, що він не став міжнародною угодою. На той час Україна вважала використання назви СРСР незаконним. В офіційних документах збереглися звернення української сторони до Кремля.

Насправді СРСР був утворений 6 липня 1923 року. До 33 року цей день мав статус вихідного, свято називали “День Союзу РСР”. Варто зауважити, що у різні роки ця подія називалася по-різному:

“День заснування СРСР”
“День прийняття Конституції СРСР”
“День СРСР”.

Утворення СРСР
Насправді СРСР утворився 6 липня 1923 року

Але у 1930-х Йосип Сталін видалив з історичної пам’яті свято. Воно свідчило про його невдачі і було просто невигідним. Уся історія СРСР пронизана містифікацією і викривленнями історичних фактів. Окрім великої брехні, СРСР приніс світу, зокрема й Україні, колосально жахливі наслідки.

Рівень життя

У СРСР любили розповідати про чудове соціалістичне життя, рівність і достаток. Усім відомі нібито чудесні “індустріалізація” та “п’ятирічки”, які забезпечували мешканців радянського життя усіма благами суспільства. Тим часом у 1987 році ВВП на душу населення у СРСР складав 37% від американського. А це стільки ж, скільки і у 1860-х роках, і у 1960-х роках.

СРСР ВВП
Схоже, в Радянському Союзі жили одні з найбідніших людей…

СРСР дохід населення
В СРСР брехали про достаток простих жителів

Робота внікуди

Хоча жителів Радянського Союзу постійно закликали до ударної роботи, працювати змушували усіх, нагороджували кращих доярок і т.д., ефективність праці була дуже низькою. Взяти хоча б надої корів. Чому в СРСР вони були найнижчі?

СРСР рівень життя
Успіхи СРСР – примарні

Тривалість життя

Попри життя у “соціалістичному раї”, жителі Радянського Союзу помирали у доволі молодому віці. Важка робота, низький рівень медичного обслуговування, репресії, переслідування розстріли… З 1950-х років тривалість життя в СРСР не росла. Чого не скажеш про “буржуазно-імперіалістичні країни”. Тривалість життя в країнах-вихідцях з Радянського Союзу досі залишається низькою. Так, в Україні середня тривалість життя станом на 2015 рік була 70 років.

СРСРС тривалість життя
Тривалість життя на пострадянському просторі досі залишається низькою

Депортація народів

У сталінські часи активно використовувався такий інструмент національної політики, як депортація народів. Людей за національною ознакою насильно переселяли у віддалені місцевості СРСР. Часу на збори їм майже не давали, умови перевезення були жахливі. Їх розміщали у спецпоселеннях, де практично не було умов для життя. Загалом від цих вимушених внутрішніх переселень постраждало близько 6 мільйонів людей. Через нелюдські умови загинуло від 1 до 1,5 мільйона людей!

Депортація кримських татар
Депортація кримських татар

Голодомор

Вирішуючи так зване українське питання, керівництво СРСР вдалося до жахливого злочину проти людства – створили штучний голод. Вимучені голодом люди не матимуть сили виступати за свої права. У підсумку Голодомор забрав життя понад 3 мільйонів 940 тисяч українців, а втрати у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Такі дані науково-демографічної експертизи. Здебільшого постраждали селяни, оскільки власне села залишалися найбільш українськими. Наслідки Голодомору відчувають на собі і сучасні покоління українців.

Репресована інтелігенція

Розстріляне відродження – трагічний термін, який позначає еліту української нації у 20-х роках, яка була винищена сталінським режимом. До кола репресованих належали письменники, музиканти, діячі культури, художники, тощо. Точна кількість репресованих українських інтелігентів періоду Розстріляного відродження невідома. Однак, за певними даними, це число сягало 30 000 людей! Утисків радянської влади зазнали і представники інтелігенції інших народів.

Родина Крушельницьких
Родина Крушельницьких – фото є символом винищення сталінським режимом української інтелігенції

Ось такий був Радянський Союз. Штучне утворення на крові і брехні, насильстві і містифікації. Зі знищеною церквою, інтелігенцією та традиціями…

24tv.ua

Реклама
Коментарі

Історія

Французькі генерали розстрілювали земляків за опір окупантам

Опубліковано

від

Від

Париж був окупований нацистами 14 червня 1940 року, через місяць після того, як німецький вермахт увійшов на територію Франції. Через вісім днів Франція підписала акт про припинення воєнних дій проти Німеччини. Вона втрачала контроль над 60% своєї території, флот, повністю роззброювалась і зобов’язувалась утримувати німецькі та італійські окупаційні війська.

5 червня 1940 pоку почався наступ на півдні. 124 німецьким дивізіям протистояло 65 французьких. Становище Франції ускладнилось вступом у війну на боці Німеччини Італії та необхідністю відкриття фронту в Альпах. Але наступ, розпочатий італійською армією від Монблану до Середземного моря, провалився. Хоча італійська армія у 6 разів чисельно переважала французьку.

10 червня уряд втік із столиці, оголосивши Париж “відкритим містом”. Командувач столичним гарнізоном генерал Денц отримав наказ розстрілювати кожного, хто чинитиме опір німцям.

Вранці 14 червня німці без бою вступили в Париж. Маршал Петен, зайнявши 17 червня пост глави уряду, запросив у Гітлера перемир’я. У південній Франції владу було передано маріонетковому уряду Петена. Економіка країни контролювалась німецьким урядом. Капітулянтська політика уряду викликала всенародне обурення. Генерал Шарль де Голль проводив у Лондоні переговори про військову співпрацю з Англією.

18 червня він звернувся по радіо до французьких військових, котрі перебували за межами метрополії, із закликом об’єднатися для боротьби за визволення Франції. З усіх західних держав антигітлерівської коаліції Франції в роки війни довелося пережити найбільші потрясіння. За 4 роки окупації на значній території країни було зруйновано 210 тис. будинків, пошкоджено 253 тис. селянських господарств, 195 тис. промислових підприємств. Вартість франка порівняно з довоєнною зменшилась у 6 разів.

У країні нараховувалося понад 600 тис. безробітних. Процвітала спекуляція. Чорний ринок, на якому ціни в 10-20 разів перевищували державні, поглинав величезну кількість продукції.

25 серпня 1944 року після більш ніж чотирьох років нацистської окупації французька 2-а мотопіхотна дивізія і американська 4-а піхотна дивізія звільнили Париж. Опір німців був невеликий і командувач німецького гарнізону генерал Дітріх фон Хольтіц, котрий проігнорував наказ Адольфа Гітлера спалити Париж дотла, підписав у полудень формальний акт про капітуляцію. 26 серпня війська генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях.

gazeta.ua

Продовжити читання

Історія

Чотири роки тому українські війська визволили від проросійських окупантів Маріуполь

Опубліковано

від

Від

Ще з самого початку втілення в життя російськими агресорами сумнівної ідеї «русского мира», а потім і в час неприкритої збройної агресії проти України Маріуполь був (та й залишається) ласим шматком для Кремля, адже це місто має надзвичайно важливе стратегічне значення.

Маріуполь – це і порт, і два металургійні комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь») та найбільше в Україні машинобудівне підприємство – концерн «Азовмаш», продукція яких складає значну частину експорту України.

Протистояння між українцями і проросійськими сепаратистами розпочалося в Маріуполі майже одразу після втечі з України президента Януковича. Особливо проросійські сили активізувалися після так званого приєднання Криму до Росії.

Приблизно з середини квітня Маріупольська міськрада була захоплена сепаратистами, які наводили жах на місцевих мешканців, показуючи, хто в місті господар. 9 травня, виконуючи накази московських кураторів, вони штурмували міське УВС – Маріуполь перейшов під їхній повний контроль. До того ж, терористи заблокували бетонними блоками декілька вулиць у центрі міста і захопили адмінбудівлі.

Міліція, СБУ і прокуратура були повністю паралізовані, а чимало хто з силовиків вже готувався приміряти на себе російську форму за прикладом своїх кримських колег. Після подій 9 травня і фактичної втрати контролю над третім за розміром містом Донбасу – Маріуполем, Україна контролювала лише маріупольський аеродром, на якому знаходилися українські нацгвардійці, військовослужбовці Збройних Сил України та півтори сотні добровольців з батальйону МВС «Азов».

Штурм Маріуполя українське командування спочатку планувало на 23 травня 2014 року, аби надати можливість містянам проголосувати разом з іншими українцями на президентських виборах, але згодом, після аналізу наявних сил і засобів, відмовилося від цього плану. Остаточною датою початку визволення було визначено 13 червня.

У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецназ МВС. Блок-пости на в’їздах до міста контролювали військові, допомога надходила також від членів Правого сектору та місцевих активістів, повідомляє Укрінформ.

Для блокування району проведення спецоперації було залучено близько 500 військовослужбовців ЗСУ та НГ. Штурм розпочався о 5-й ранку. У ході зачистки Маріуполя від проросійських найманців було ліквідовано їхні ключові опорні точки, знищено техніку та відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради.

Відтоді, завдяки зусиллям українських військових та самих маріупольців, місто живе хоч і напруженим, але мирним життям, залишаючись вразливим для терактів, найбільший з яких стався 24 січня 2015 року. У той день терористи з артилерії обстріляли блокпости Збройних Сил України та житловий мікрорайон «Східний». Загинули 30 людей, пораненння отримали 128, серед загиблих і поранених були діти.

na.mil.gov.ua

Продовжити читання

Історія

Хроники независимости. Была ли Тузла репетицией аннексии Крыма?

Опубліковано

від

Від

До 2003 года о существовании острова Тузла не знали даже многие украинцы. В 2003 году о Тузле узнал весь мир.

Тогда, в 2003-м году, Тузла стала первым тревожным звонком будущей агрессии России против Украины. Несмотря на то, что в 2003-м уровень напряжения и угрозы был запредельно высоким, россиян заставили отступить. Украина продемонстрировала готовность дать силовой отпор в ответ на любые посягательства на ее территорию.

Это был первый острый приграничный конфликт между Украиной и РФ, едва не переросший в боевые действия. Президент Леонид Кучма экстренно прервал свой визит в Латинскую Америку, прилетел в Крым и приказал военным открывать огонь на поражение, если Россия не остановит строительство дамбы. В считанные часы Украина высадила на Тузле сотни бойцов специальных подразделений, перебросила в Керченский пролив дополнительные корабли и самолеты, а также начала боевые учения на материке.

LB.ua вспоминает ключевые моменты битвы за Тузлу, которую Украина выиграла. Спустя 11 лет Россия оккупировала Крым, но история на этом не закончена. У неё точно будет продолжение…

lb.ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють