Зв'яжіться з нами

Збройні сили України

Великий ремонт аеродромів

Опубліковано

від

Торік відремонтували 9 летовищ. на 2018-й плани не менш амбітні

До російської воєнної агресії Повітряні Сили України використовували лише чверть усіх військових летовищ на території країни. Сьогодні ця кількість зросла вдвічі. Минулого року після тривалого простою вдалося відновити аеродроми в трьох регіонах

На кожному з них здійснено масштабні роботи: від заміни аеродромних плит штучного покриття до заливання сучасного бетонного моноліту й будівництва стоянок для літаків. Нині цим займається всього кілька інженерно-аеродромних підрозділів. Тож навантаження на особовий склад є надзвичайно великим.

— Стан покриття аеродрому — це одне з ключових елементів безпеки польотів авіації, — каже начальник інженерно-аеродромного управління логістики командування ПС полковник Павло Яворський. — Визначаючи його якість, ми не застосовуємо проміжних оцінок. Вимоги дуже жорсткі. Навіть ямка або тріщина в армобетонному покритті впливає на виконання бойового завдання.

Злітно-посадкова смуга — складна інженерна конструкція. Вона має витримувати величезні фізичні навантаження й протистояти найскладнішим погодним умовам. Звичний для українських доріг «ямковий» ремонт тут не пройде. Фахівці інженерно-аеродромних батальйонів про це знають, і коли треба підлатати аеродром, роблять це якісно, дотримуючись норм і технологій виконання робіт.

Нині до планових ремонтів додалися заходи з відновлення аеродромів, які не використовували десятиліттями.

Хмельницький інженерно-аеродромний батальйон протягом багатьох років найкращий у Повітряних Силах. В управлінні логістики командування виду кажуть, що саме на цей колектив ліг основний тягар робіт із відновлення аеродромної мережі. 2017-го фахівці батальйону здійснювали ремонтні роботи на дев’яти об’єктах у різних областях України.

— Одна ремонтна група з березня по листопад минулого року постійно працювала в Чорткові, — розповів командир частини полковник Олександр Катюха.

Тільки із цього об’єкта силами й засобами групи з десяти осіб удалося демонтувати, завантажити й перемістити різними видами транспорту понад 800 аеродромних плит.

— За одну робочу зміну можна замінити від п’яти й більше аеродромних плит. Тобто на території з футбольне поле група інжбату здатна замінити плити за три місяці. А таких умовних «полів» за цей рік батальйон зробив аж чотири. Крім цього, залили 435 кубів бетону й розробили 163 тис. кубів ґрунту. Ці роботи було пов’язано з будівництвом ґрунтової злітно-посадкової смуги та обвалуванням об’єктів, — розповідає головний інженер батальйону майор Роман Мажар. — Один зварювальник за сезон у нас зварив понад тисячу плит.

Найвіддаленішим відрядженням для хмельницьких аеродромників став Краматорськ, де на групу інженерів чекала непроста робота. Спершу тут довелося попрацювали саперам. Та й відновлювали це летовище довше, аніж планували. Адже пошкодження злітно-посадкової смуги внаслідок ворожих артобстрілів були надто серйозними.

— Іноді важко точно вирахувати час, засоби й ресурси для відновлення летовища, — продовжує Роман Мажар. — Завжди є якісь чинники, які спрацьовують проти нас, — погодні умови, людський фактор, техніка, котра ламається. Попри це, головним для нас є якість. Кожен розуміє, що чим якіснішим буде укладання плит, тим менше матиме роботи інжбат у майбутньому.

Військові аеродроми в Україні мають різне покриття, і в кожного з них свій термін експлуатації. Якщо це плити, то їхній термін експлуатації не перевищує 12 років. Поверхні з монолітним армобетонним покриттям служать довше: до 20 років. Ремонтують їх також по-різному.

— Якщо в моноліт можна врізатися й покласти плиту, то замість плити ніхто не заллє моноліт. Тому плити укладати завжди простіше й швидше. Для прикладу, злітно-посадкова смуга Озернянського аеродрому монолітна. Плити здебільшого на руліжних доріжках. Там за найкоротший час ми залили півтори тисячі квадратних метрів армобетону, — розповідає полковник Олександр Катюха. — А от на Уманському аеродромі, наші фахівці замінили, дефектували й уклали понад шість сотень аеродромних плит.

Цьогоріч у хмельницьких аеродромників плани не менш амбітні. На черзі — поточні ремонти діючих і раніше вивільнених аеродромів по всій Україні. Не виключено, що групу інжбату буде залучено й до відновлення військових аеродромів у Миколаївській та Одеській областях. Їх не використовували понад десять років. Тож до заміни плит і заливання армобетону додадуться земляні роботи, пов’язані з розробкою ґрунту на ґрунтовій частині майбутнього льотного поля. Поки що інжбатівці перебувають у відпустках. Для них це завжди взимку. Чому? Бо в мороз, як і під час дощу, злітні смуги не ремонтують.

Ярослава ЗОРІНА

Аеродром у Вінниці реконструюють за сприяння місцевої влади

Наприкінці 2017-го у Вінниці підписали тристоронній Меморандум про основні засади спільного використання аеродрому «Вінниця» (Гавришівка). Ця домовленість між Міноборони й органами місцевої влади відкриває шлях до розбудови інфраструктури місцевого аеропорту, а також дасть змогу протягом найближчих років привести летовище у відповідність зі стандартами ІСАО.

Як зазначив мер Вінниці Сергій Моргунов, до сьогодні існувала юридична колізія, коли майновий комплекс аеропорту «Вінниця» разом зі злітною смугою належить територіальній громаді міста, а земля під ним — Міноборони. Це ускладнювало можливість розвитку летовища. Після підписання відповідних угод буде створено передумови для реконструкції аеродрому, що в перспективі дасть змогу інтенсивніше розвивати різні напрямки авіасполучень як усередині країни, так і за її межами, зробивши регіон комфортнішим для проживання та привабливішим для потенційних інвесторів.

За словами Міністра оборони генерала армії України Степана Полторака, досвід спільного використання аеродромної мережі — розповсюджена світова практика. Підписання меморандуму дасть змогу залучити зацікавлені сторони до розвитку аеродромної інфраструктури. А це своєю чергою підвищить безпеку польотів і сприятиме якісному виконанню завдань військовими льотчиками.

До речі, злітну смугу аеродрому було збудовано 1976 року, і відтоді її жодного разу капітально не ремонтували. Тож тепер з’явилася добра нагода і замінити штучне покриття, і оновити світло та радіотехнічне обладнання. І не тільки. Недавня домовленість пришвидшить процес законодавчого оформлення відведення земельної ділянки в державну власність із подальшою передачею її в постійне користування МО України.

— Землю, на якій розташувався аеродром (а це майже 300 га), закріплено за Міноборони відповідним рішенням іще 1983 року, — коментує ситуацію директор Юридичного департаменту МО України полковник юстиції Валерій Коваль. — Щоб дістати право державної власності на неї, потрібна згода облдержадміністрації, місцевих органів самоврядування тощо. Сьогодні цей процес зрушив із мертвої точки.

Андрій ЯЦИК «Народна Армія»

na.mil.gov.ua

Реклама
Коментарі

Збройні сили України

Для тренування бою у місті на Яворівському полігоні зводять комплекс з восьми будівель

Опубліковано

від

Від

На території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ (також відомий як Яворівський військовий полігон) до кінця року збудують нове навчальне місце – «Бій в населеному пункті».

Як, повідомлялось Ukrainian Military Pages, 11 травня відбулися торги із закупівлі послуг з будівництва об’єкту за переговорною процедурою. Кінцева вартість будівництва згідно договору з генеральною підрядною організацією ТОВ «БК-БУДГРУП» склала 39,465 млн. грн. Термін виконання робіт по об’єкту не пізніше 31 грудня 2018 року.

Тренувальний комплекс «Бій в населеному пункті» включатиме наступні об’єкти, що використовуватимуться для для тренування: три одноповерхові будівлі, по одній дво- і триповерховій будівлі, дві виробничі споруди, будівлю церкви та тунель.

Ukrainian Military Pages

Тренувальні комплекси, а іноді й цілі штучні міста, для відпрацювання специфіки бою у місті широко використовуються у світі для підготовки військових та поліцейських сил.

Нагадаємо, що Ukrainian Military Pages вже показало як виглядає ціле навчальне місто Jeoffrecourt на 5 тис. мешканців, збудоване французькою армією у Навчальному центрі міських операцій (Сіссонн, департамент Ена).

 

ukrmilitary

Продовжити читання

Збройні сили України

«Північна фортеця-2018»: бригада територіальної оборони розпочала підготовку на полігоні (фото)

Опубліковано

від

Від

Тривають навчання бригади територіальної оборони «Північна фортеця-2018». Сьогодні третій день, організаційні моменти влагоджені, тож настав час для справжньої чоловічої роботи: практичних тренувань на тактичному полі.

Облаштування оборонних укріплень та вогневих позицій, застосування засобів захисту військовослужбовця та методика пристрілки особистої зброї, тренування з тактичної медицини та навчання мінометників – на кожному навчальному місці учасники зборів мали можливість відновити свої навички та отримати нові знання, освоїти напрацьовані в умовах бойових дій методи.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Доставка учасників на тактичне поле, в зали для теоретичних навчань та повернення в наметове містечко здійснюється новими, спеціально виділеними на бригаду військовими «Богданами». В містечку продовжується будівництво двох кухонно-побутових модулів та інші господарчі роботи по облаштуванню побуту учасників тренувань.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

А тим часом резервісти продовжують прибувати на полігон: очікується, що їх буде не менше 4 тисяч. Також продовжується видача обмундирування прибулим на навчання резервістам: сьогодні в наметове містечко привезли ще кілька сотень комплектів військової форми.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

«Я впевнений, що вони впораються з поставленою передними задачею і разом з підрозділами ЗСУ стануть надійним форпостом захисту північних кордонів України», – відзначив в інтерв’ю полковник Олександр Нестеренко, заступник командувача військ оперативного командування «Північ» з територіальної оборони.

ukrmilitary

Продовжити читання

Збройні сили України

Дуло ходит ходуном, как стрелять?: танкист ВСУ рассказал правду о новых Т-84, после соревнований в Германии

Опубліковано

від

Від

Второй год подряд украинские танкисты с 14 волынской механизированной бригады ВСУ принимали участие в международных соревнованиях Strong Europe Tank Challenge на полигоне 7-й армии США в Баварии. И тогда, и теперь нашу команду возглавлял капитан Роман Багаев, чей взвод регулярно признается лучшим танковым взводом Украины. Но в Германии в соревнованиях с НАТОвцами волыняне второй год подряд заняли последнее место. В 2017-м — среди шести участников, теперь — среди восьми, пишет Новынарня.

Главной причиной прошлогоднего поражения Багаев ранее называл незнание НАТОвской специфики, проблемы с языком и отставание в тактике. Говорил, спасло только то, что старый Т-64 ребята знали вдоль и поперек.

В этом году причиной неудачи стали недавно полученные танки Т-84 — значительно более современные, чем «шестьдесят четверки». И как раз механика этих «оплотов» подвела украинских военных в первый же день соревнований, вызвав смех российских и «сепарских» СМИ.

Также Роман предоставил видеозаписи с соревнований — те самые, где зафиксировано, как клинит механизм заряжания Т-84, искрит проводка (танк чуть не сгорел) и ходит ходуном пушка.

Багаев извиняется за нецензурную лексику в кадре, но, видимо, на такую ​​ситуацию в армии иначе и не отреагирует.

Ведь ситуация очень ответственная, а через брак, допущенный харьковским заводом им. Малышева, год подготовки — впустую.

«А если бы в бою?» — задал резонный вопрос между матом.

Танкист рассказывает, что ключевой этап соревнований состоял из «танковый взвод в наступлении» и «танковый взвод в обороне». За этот этап можно было взять по 500 баллов, но во время «наступления» из четырех танков выстрелил только один.

Также в двух танках подвела система управления огнем — не было стабилизации пушки. После каждого выстрела она тряслась. «Как из этого попасть на 1,5 километра», — задается вопросом танкист.

По его словам проблемы с танками начались с самого начала. На первом этапе из 40 снарядов смогли выстрелить лишь 16.

Одной из основной дисциплин была стрельба, с ней и были самые большие проблемы.

Роман отметил, что вместе с ними на соревнования поехали и работники завода им. Малышева. Они делали, что могли, но изначально они не поверили, что такие проблемы могут быть с техникой.

Датчики заряжания так и не смогли починить.

На заводе экипажи отказывались обучать, говорили, что обучение не оплачено. Бойцов лишь один раз допустили на тренажеры. На заводе никому не было дела до этих танков, бойцы уговаривали работников осмотреть их.

Также он отметил, что не из всех танков успели отстреляться перед отправкой в Германию. Последний танк им пригнали когда уже все грузились на тралы.

Багаев рассказывает, что танки стояли 17 лет сухими, были проблемы с топливной системой. Но их модернизировали и установили тепловизор, ЕОП на прицел командира.

Капитан отмечает, что не все плохо в новых танках — например у наших танков лучше двигатель. Он настолько мощный, что наши бойцы догоняли «Абрамсы» и «Леклерки».

Также из преимуществ — энергоагрегат, можно вести огонь бесшумно не заводя двигатель. НАТОвские танки не могут стрелять, когда едут вперед, а пушка смотрит назад. А Т-84 может. Также европейским танкам нужно больше времени для боевой готовности.

Представители завода докладывали в Харьков о проблемах.

«Они делали доклады на завод. Нет запасных запчастей на эти танки, поэтому не знают, как их ремонтировать. А если в боевых условиях сломается, то оставлять один и разбирать на детали для других? ..», — говорит Роман.

inforesist.org

Продовжити читання

Зараз обговорюють