Зв'яжіться з нами

Історія

Що канадські танкісти називають «жаб’ячими стрибками»

Опубліковано

від

На Львівщині наші вояки опановують досвід підготовки танкістів за канадською методикою і не лише…

Range control — своєрідний мозковий центр, де зосереджується і координується інформація з усіх навчальних ділянок полігона в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Ще б пак, на площі у понад 250 квадратних кілометрів щодня використовуються десятки навчальних полів, де підрозділи синхронно відпрацьовують різного роду завдання. І організувати так, аби піхота не опинилася в зоні ураження артилерії, яка вийшла в заданий район для ведення бойової стрільби, або ж цивільний автотранспорт, що проїжджає дорогами полігона, не потрапив під гусениці важкої військової техніки, — це щоденна робота операторів відділу контролю, планування і безпеки занять. Саме таку назву в структурі МЦМБ має цей підрозділ

Зі слів підполковника Анатолія Кужильного, який очолює Range control, створення такого координаційного підрозділу — черговий крок, який наближає українське військо до стандартів європейських армій. Адже в польових військових тренувальних центрах за кордоном такі підрозділи вже давно запроваджені, аби раціонально розподіляти навантаження на кожну ділянку полігона, контролювати безпеку занять, аби уникнути потрапляння під «дружній вогонь» сусідніх підрозділів, координувати переміщення техніки та особового складу. Та й загалом тримати, як кажуть, руку на пульсі, знати про все, що відбувається в полях. На перспективу створені за моделлю Range control координаційні підрозділи мають з’явитись у бригадах та на інших військових полігонах країни.

Отримуємо радіостанцію для зв’язку з операторами відділу. Один із офіцерів на мапі відмічає нам маршрут для безпечного пересування територією полігона. Наша мета — знайти танкістів 14-ї бригади, що займаються зараз на Львівщині за 55-денною програмою підготовки підрозділів JMTG-U, яку проводять американські, канадські та литовські інструктори.

Нещодавно бригада вийшла з району бойових дій на Донбасі. Втім, ледь встигнувши відгуляти належні за законом відпустки, військовослужбовці у складі батальйону вирушили на Львівщину, де для них було підготовлено досить насичену програму бойового навчання.

— Ми приділяємо увагу тому, хто саме приходить до нас із тренувальною метою, — говорить прес-офіцер американського контингенту тренувальної місії JMTG-U перший лейтенант Деррік Гарднер. — Розуміємо, що ваші солдати далеко не новачки у бойовій роботі. І тому надзвичайно цінуємо і поважаємо їхній практичний досвід. Отже, формуємо навчальну програму в такий спосіб, аби поділитись із вашими військовими тими нашими знаннями, яких вони насамперед потребують. І, звичайно, не відхилитися при цьому від обов’язкових базових дисциплін, які необхідні для якісного польового вишколу.

Командир танкової роти лейтенант Василь Біловус у бригаді понад рік. Офіцер розповідає, що зі своїм підрозділом уже двічі виконував бойові завдання на Донбасі, втім через відведення важкого озброєння від лінії зіткнення командувати своїми танкістами у реальному бою із противником не довелося.

— Поговоріть краще із командиром танка сержантом Юрієм Цепухом, — рекомендує ротний. — Він не лише старожил підрозділу, але й танкіст, як кажуть, від Бога.

Юрій, зріст якого під метр дев’яносто, не вписується в класичний образ танкіста — такого собі приземкуватого здорованя. На контрактній службі в ЗСУ Юрій з 2007 року. Перше і єдине місце служби — танковий батальйон 51-ї омбр у Володимирі-Волинському. Потім звільнення через «скорочення» війська. У свою бригаду повернувся навесні 2014 року разом із шістьома односельцями під час першої хвилі мобілізації. З бригадою пройшов Іловайськ, де отримав поранення в обличчя. До слова, куля, яка застрягла у щоці сержанта, через півтора року вийшла сама! Зараз про це поранення нагадує лише невеличкий шрам, який чоловік маскує густою бородою.

— Те, як змінюється армія, я відчув зараз. І ці зміни — на краще, — говорить сержант. — Ми не сидимо в казармах. Стріляємо, водимо на полігоні, працюємо у класах від світанку до смеркання. Окрема подяка іноземним інструкторам, які займаються з нами. Танкістів, зокрема, навчають офіцери з Канади. Ми не новачки, але їхня тактика просто шикарна. І топографія, яку вони використовують, також зручніша за нашу.

Нюанси канадської навчальної програми для наших танкістів розкрив інструктор із застосування танкових підрозділів МЦМБ лейтенант Віталій Голуб.

— Насамперед слід зазначити, що канадці — надзвичайно хороші методисти. Під час занять розповідають-показують доти, доки не зрозуміють усі. Ми здебільшого проводимо практичні заняття, а вони перебувають поруч як радники. За ними — теоретична складова.

Основним бойовим танком ЗС Канади є німецький Leopard у різних модифікаціях, загалом близько сотні машин. Втім під час військової кампанії коаліційних сил у Афганістані в 2000-х роках канадські танкісти брали участь у бойових діях у складі свого контингенту і добре показали себе в боях саме завдяки продуманій тактиці.

Зі слів офіцера, канадські інструктори завжди наголошують, що відкритий наступ у лінію і намагання задавити ворога чисельністю — хибний метод. Організаційно-штатна структура їхніх танкових підрозділів передбачає наявність у взводі чотирьох машин. У нас, для порівняння, три. А тому канадці використовують і фактор більшої вогневої потужності танкового «юніту», і можливість діяти у бою двійками. До прикладу, їхній тактичний прийом під назвою «жаб’ячі стрибки» дуже сподобався нашим танкістам. Відбувається це так: у бою танки рухаються поперемінно, випереджаючи один одного і водночас ведучи вогонь. Поки один змінює позицію — інший прикриває. Майже як спецпризначенці під час бойової роботи. Також канадці навчають наших танкістів користуватися натовською системою топографії для ведення влучної стрільби.

Переконатись у тому, що навчальний курс з іноземними інструкторами пішов нашим танкістам на користь, можна було вже за кілька хвилин: один зі взводів танкової роти взявся до практичного виконання стрільб. Перший же постріл з гармати танка Т-64, яким командував сержант Юрій Цепух, розніс на друзки мішень на відстані у 1700 метрів. Згодом танкісти на ходу знищили решту мішеней, які зображали ворожу піхоту та бронетехніку. Молодий ротний — лейтенант Василь Біловус зазначив, що попереду в його підлеглих декілька важливих випробувань: ротні тактичні навчання із бойовою стрільбою. А фінальним іспитом стануть кількаденні маневри всієї батальйонної групи 14-ї бригади, де танкісти будуть відігравати роль броньованого кулака, підтримуючи піхоту під час усіх її дій.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ, «Народна армія»

na.mil.gov.ua

Реклама

Зараз обговорюють