Зв'яжіться з нами

Історія

Придумали в Украине: в Сети показали, как выглядел «Град» в XV веке

Опубліковано

від

В Сеть выложили фото ожиги — изобретенного в Украине оружия XV-XVII веков, такого себе прообраза «Града» и «Торнадо». Его обнародовали в Twitter-аккаунте istpravda88.

«Прародитель «Града» и «Торнадо» — ожига (органка, шмиговница, сорока). Оружие XV-XVII вв. Изобретено в Украине», — гласит комментарий под снимок.

Ожига (органка, шмиговница, сорока) – это казацкое многоствольное скорострельное огнестрельное оружие XV-XVII вв. Она состоит из многих соединенных вместе стволов ручного огнестрельного оружия или мелкокалиберных пушек, установленных на телеге или колесном лафете.

В среднем в ожиге было от 5 до 14 стволов, но встречались экземпляры и с более чем 100 стволами. Ожиги были разного калибра — от установок со стволами под мушкетный шар до больших пушек, установленных на одном лафете.

Ожигу, как правило, использовали во время оборонительных действий или во время морских сражений (многоствольные пушки устанавливались на чайках).

При правильном применении ожига наносила большой урон противнику и осуществляла значительный психологический эффект на противников.

inforesist

Реклама
Коментарі

АТО

Три года спустя: Украина вспоминает киборгов Донецкого аэропорта

Опубліковано

від

Від

Сегодня, 16 января, Украина неофициально по инициативе самих киборгов отмечает День памяти защитников Донецкого аэропорта – военнослужащих, добровольцев, медиков и волонтеров, которые совместными усилиями 242 дня удерживали оборону на территории этого объекта инфраструктуры на северо-западе Донецка.

Около 03:00 ночи 26 мая 2014 года в аэропорт зашли десятки вооруженных боевиков, которые потребовали от военных покинуть внутренний периметр ДАП. Поддержку террористам оказывали подразделения “кадыровцев”. ВСУ провели стремительную спецоперацию по зачистке аэропорта с применением снайперов и авиации.

После этого началась затяжная и изнурительная оборона рубежей и объектов.

Финальная фаза обороны ДАП стартовала 13 января 2015 года. К этому времени в результате постоянных массированных танковых и артобстрелов со стороны боевиков рухнула диспетчерская башня, изображение которой стало символом обороны аэропорта. В период 19-22 января боевики, воспользовавшись перемирием для эвакуации своих убитых и раненых, заминировали перекрытия здания и подорвали их.

По официальным данным, при обороне ДАП погибли более 200 военных. За последние несколько суток обороны ДАП погибли 58 бойцов, преимущественно в результаты финального обрушения плиты второго этажа.

Оборона ДАП длилась всего на неделю меньше, чем оборона Севастополя от фашистских захватчиков во время Второй мировой войны, и значительно дольше, чем оборона Брестской крепости. В этой горячей точке в разное время работали спецназовцы 3-го отдельного полка, десантники 79-й, 80-й, 81-й и 95-й бригад, “мехи” из 93-й и 57-й бригад, военные 90-го аэромобильного и 74-го разведывательного батальонов, бойцы батальона Днепр-1, добровольцы Правого сектора и многие другие.

ДАП и окрестности по-прежнему находятся в зоне эффективного огневого контроля ВСУ.

За стойкость и мужество защитников аэропорта 2015-2015 годов назвали “киборгами”. Художественный фильм об обороне ДАП могут выдвинуть на Оскар.

Источник

Продовжити читання

Історія

Оприлюднили повний список кораблів, які РФ вкрала в України

Опубліковано

від

Від

Оприлюднили повний список суден Військово-Морських Сил України, які були захоплені Росією під час окупації Криму.

Перелік надало видання “Крим. Реалії“.

1. Великий підводний човен “Запоріжжя”.

2. Протичовновий корвет “Тернопіль”.

3. Протичовновий корвет “Луцьк”.

4. Протичовновий корвет “Хмельницький”.

5. Ракетний корвет “Придніпров’я”.

6. Великий розвідувальний корабель “Славутич”.

7. Протидиверсійний катер “Феодосія”.

8. Катер-торпедолов “Херсон”.

10. Рятувальне буксирне судно “Кременець”.

11. Рейдовий буксир “Дубно”.

12. Великий гідрографічний катер “Сквира”.

13. Судно-нафтосміттєзбирач “МКС-482”.

14. Рейдовий катер пр. 1394а “РРКа-603”.

15. Плавучий кран “Каланчак”.

16. Навчально-тренувальне судно “Велика Олександрівка”.

17. Рейдовий роз’їзний катер “РК-1931”.

18. Базовий тральщик “Маріуполь”.

19. Ракетний корвет “Кременчук”.

20. Протичовневий корвет “Ужгород”.

21. Суховантаж-баржа “Новгород Сіверський”.

22. Морський катер “Конотоп”.

23. Морський водноналівной танкер “Бахмач”.

24. Морський збройовий транспорт “Джанкой”.

25. Морське водолазне судно “Волиногорськ”.

26. Рейдовий катер “РВК -1935”.

27. Малий гідрографічний катер “МГК-1694”.

28. Базовий тральщик “Мелітополь”.

29. Рейдовий катер “РК-002”.

30. Яхта “Гермес”.

31. Яхта “Фіолент”.

32. Яхта “Ліра”.

33. Яхта “Антика”.

34. Яхта “Спрей”.

35. Яхта “Юнона”.

36. Великий десантний човен “Костянтин Ольшанський”.

37. Морський тральщик “Чернігів”.

38. Морський тральщик “Черкаси”.

 

gazeta.ua

 

Продовжити читання

Історія

Цього дня 1919 року війська російської Червоної армії захопили Харків і встановили владу Тимчасового радянського уряду України

Опубліковано

від

Від

То був початок кінця незалежної Української держави. Історія другого пришестя більшовиків в Україну почалась ще влітку 1918 року. Тоді в Таращанському та Звенигородському повітах спалахнуло повстання на чолі з Миколою Шинкарем проти влади гетьмана Скоропадського, інспіроване двома українськими партіями: соціал-демократами та есерами. Повстання було придушене частинами німецької армії та гетьманської державної варти. Лідери соціалістів зрозуміли, що самотужки Скоропадського їм не здолати. Потрібні були союзники ззовні. Тож бунтівники почали шукати контактів із московськими більшовиками. 13 листопада в Києві таємно було обрано Директорію, яка мала очолити заколот проти гетьмана Скоропадського. А перед тим, 11 листопада, Раднарком червоної Росії постановив у десятиденний термін розпочати наступ «на підтримку робочих та селян України, що повстали проти гетьмана». Після повалення Скоропадського уряд Директорії стикнувся з тим, що на зміну австрійсько-німецьким окупантам в Україну увійшли війська більшовицької Росії. Українські військові благали уряд сконцентрувати зусилля проти червоної навали, однак голова Директорії Володимир Винниченко вважав, що це лише посилення розвідувальної діяльності на фронтах. Вже після падіння Харкова Директорія таки надіслала Москві ноту протесту. На що отримала відповідь, мовляв, ніяких військ радянської Росії на теренах України немає, а воєнні дії відбуваються між арміями УНР та українського радянського уряду. Війну Росії Директорія оголосила тільки 16 січня. На той момент вже були втрачені Харків та Чернігів. Захопивши 5 лютого 1919 року Київ, більшовики до кінця травня встановили Радянську владу на більшій частині території України.

ukrinform

Продовжити читання

Зараз обговорюють