Зв'яжіться з нами

Блоги

Потенційна бойова одиниця ВМС України

Опубліковано

від

Військово-морські сили України гостро потребують поповнення корабельного складу. Після анексії Криму український флот залишився з десятком кораблів, катерів та суден які до того ж перебувають у дуже поганому технічному стані.

Намагання керівництва армії відновити бойовий потенціал ВМС обмежені фінансовими можливостями держави.

Одним з варіантів вирішення цієї проблеми стало будівництво нового військового корабля на базі недобудованого корпусу цивільного судна. Цю схему застосовують при створенні середнього розвідувального корабля проекту «Лагуна». СРЗК шифр проекту «Лагуна» будуєтеся в Києві, заводом «Кузня на Рибальському», на основі корпусу цивільного риболовецького траулеру проекту 502ЕМ     milnavigator.tv


Така схема вимагає значно менших фінансових витрат в порівнянні з будівництвом військового корабля з нуля, і не впливає на його бойові характеристики – так як для кораблів бойового забезпечення, до яких відноситься розвідувальний корабель, його бойовий потенціал визначається розвідувальним обладнанням.

Які ще кораблі можна побудувати за такою схемою?

В Миколаєві, на Чорноморському суднобудівельному заводі (ЧСЗ), біля причальної стінки стоїть недобудований корабель проекту 2020.
Плавучі технічні бази проекту 2020 призначені для обслуговування та ремонту атомних енергетичних установок атомних підводних човнів.

Корабель проекту 2020 (шифр «Малина») розроблений ЦКБ «Айсберг», і будувався на ЧСЗ за замовленням №698 для військово-морського флоту Російської Федерації. Корабель був спущений на воду 27.12.1991, і після припинення фінансування російською стороною був законсервований у 2005 році. Даний проект до сих пір стоїть на озброєнні ВМФ Росії, де використовується за призначенням.Тактико-технічні характеристики корабля проекту 2020:

Довжина – 137,8 м

Ширина – 21 м

Осадка – 7 м

Водотонажність – 13.900 т

Екіпаж – 218 ч

Корпус цього корабля, при демонтажі обладнання для обслуговування атомних реакторів, можна використати для створення кораблів забезпечення різного призначення:

Великий розвідувальний корабель
Корабель комплексного забезпечення (матеріально-технічного)
Транспортний корабель
Рятувальний корабель (зі шпиталем та аварійно-рятувальним підводним апаратом)

Особливо перспективним є варіант створення на базі корпусу проекта 2020 рятувального судна з обладнанням для підводних рятувальних робіт. Подібний рятувальний корабль “Игорь Белоусов” є у складі ВМФ Росії:

автор: MARINER

mil.in.ua

Реклама
Коментарі

Блоги

Ракета “Нептун” – испытания уже начались?

Опубліковано

від

Від

В начале декабря прошлого года, в статье “Изменит ли баланс сил на Черном море “зубастая” “Лань”?” я размышлял о вооружении ракетных катеров проекта 58260 и непосредственно о противокорабельной ракете “Нептун”. Тогда же я подчеркнул, что никаких подробностей, кроме расплывчатых предположений о данной ПКР нет, что обусловлено повышенной секретностью. Однако, кое что да прояснилось…

На этой неделе издание “Оборонно-промисловий кур’єр” опубликовало интервью президента компании “ТАСКО” Валерия Павлюкова. Интервью получилось весьма объемным и инфоёмким, но особое внимание привлекло его окончание, а именно, ответ на вопрос о ракетных системах Украины: “Периодически проходят испытания новых и модернизированных ракет, в т.ч. в 2017 году – сразу два образца (“Ольха” и “Нептун”)”.

И вот тут, знаете ли, как гром среди ясного неба, только не ОТРК, а ПКР. Про испытания “Ольхи” и её перспективе пойти в серию в этом году мы уже наслышаны, а вот про испытания “Нептуна”, если верить Валерию Павлюкову, впервые.

Напомню, что в начале этого месяца были внезапно проведены испытания ракеты для ОТРК “Гром-2”, а сам комплекс уже успел облететь все новостные ленты, козыряя пустынным камуфляжем. То есть, что происходит в стратегической ракетной отрасли известно лишь лицам особо приближенным, а благодаря им мы узнаем мельчайшие, но все же подробности происходящего за занавесом.

Так же добавлю, что ПКР “Нептун” разрабатываются с оглядкой на ракеты Х-35, ориентировочная дальность поражения целей до 200 км, а предпочтение составят корабли водоизмещением до 5 000 тонн. То есть, по сути, данные ракеты способны будут с легкостью топить любой военный корабль из состава Черноморского флота РФ, за исключением ракетного крейсера проекта 1164 “Москва”.

Военно-политический обозреватель Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

Украинские ракетные двигатели “обживутся” в Индии?

Опубліковано

від

Від

Как известно Индия успешно вступила в гонку за покорение околоземного пространства и не только осуществляет запуски ракетоносителей, но и регулярно пополняет свою спутниковую армаду. Но, что самое интересное, до 2019 года ей на данном поприще будет помогать не исторический “братушка” в лице “Роскосмоса”, а украинский “Южмаш”.

Так, до 2019 года наш “Южмаш” совместно с индийской организацией космических исследований ISRO проведет цикл огневых испытаний индийских жидкостных ракетных двигателей, которые будут проведены на опытно-экспериментальной базе ГП “Южный машиностроительный завод им. Макарова”.

Таким образом, “Южмаша” примет участие в программе, которую индийские партнеры могли бы выполнять со своими российскими коллегами. Однако, как показывает практика, сбои и ЧП с российской космической техникой, происходящие в последнее время с незавидной регулярностью, явно играют не на пользу репутации последней, что и стало решающим фактором выбора “Южмаша” в качестве партнера по данной программе.

Что же, через тернии к Кришне, на ракетах с украинскими двигателями? Вполне возможно и почему бы и нет? В конце-то концов, не забываем ещё один важный момент – Украина и США планируют совместными усилиями создать двигатель для ракетоносителя нового поколения, который бы заменил российские РД-180.

Что-то у гибридных соседей вырисовывается в перспективе полный “космос не наш!”
Военно-политический эксперт Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

БТР-4МВ1. Реінкарнація

Опубліковано

від

Від

Однією з новинок виставки «Зброя та безпека», яка викликала захоплення відвідувачів, став вперше представлений в Україні бронетранспортер БТР-4МВ1, розроблений на ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова». Це повнопривідна броньована плавуча машина з колісною формулою 8х8.

БТР-4МВ1 створений на основі вивчення досвіду експлуатації передусім у районі АТО серійних бронетранспортерів БТР-4Е. У порівнянні з БТР-4Е він має чимало змін, спрямованих на підвищення живучості та бойової ефективності. У бронетранспортері БТР-4 останньої модифікації застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання, як це роблять при виробництві бронетехніки у багатьох країнах НАТО. Безперечною його перевагою є можливість у найкоротший час пристосувати машину до завдань, які необхідно виконувати. Наприклад, оснастити її додатковою бронею, паливними баками, поплавками. До того ж з’явилася можливість навіть у польових умовах замінювати пошкоджені бронеелементи, які захищають корпус машини.БТР-4МВ1 – удосконалена версія бронетранспортеру БТР-4Е. Конструкторські зміни та доопрацювання мають підвищити живучість та бойову ефективність машини

У результаті модернізації БТР-4МВ1 отримав новий носовий модуль із більш гострими кутами нахилу та додатково посилений броньовий захист бокових проекцій. Зазнав деяких змін і десантний відсік, в якому встановили нові анатомічні сидіння, що кріпляться до даху бронетранспортера. Це має зменшити травмування особового складу при підриві бронетранспортера на мінно-вибуховому пристрої. Крім того, завдяки кормовій апарелі з гідравлічним приводом відчутно зменшився час, за який здійснюється посадка та спішування десанту. Загалом, за розрахунками виробника, завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.У бронетранспортері застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання. Завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.

Реалізація на практиці нових підходів та схем у бронюванні разом із підвищенням захищеності екіпажу призвела до збільшення маси модернізованого бронетранспортера майже на три тонни. Проте завдяки тому, що БТР-4МВ1 укомплектований німецьким двигуном Deutz, потужністю 450 к.с. та американською трансмісією Alisson, бронетранспортер зберіг ходові якості базової моделі. Він і надалі є плавучим. Як стверджує виробник, розміщені всередині носового модуля поплавки дозволяють новому бронетранспортеру впевнено долати водні перешкоди навіть при хвилюванні водної поверхні у два бали. Також до покращень та особливостей, які набув БТР-4МВ1, можна віднести колеса з елементами, що допускають рух бронетранспортера на спущених (або зруйнованих) шинах, навіть якщо не задіяна централізована система їхнього підкачування (т.з. технологія Run Flat).

БТР-4МВ1, як і БТР-4 Е, оснащений штатним бойовим модулем БМ-7 «Парус». Проте і тут є певні відмінності. Так, бойовий модуль у БТР-4МВ1 отримав новий вітчизняний оптико-електронний приціл із лазерним далекоміром та потужним тепловізором, який допомагає виявляти цілі в нічний час та за умов поганої видимості на відстані до п’яти кілометрів. Також у модернізованій машині з’явилася система панорамного огляду. Встановлені на корпусі камери кругового огляду виводять розгорнуте зображення місцевості на монітор механіка-водія, значно покращуючи оглядовість.Новий сучасний бронетранспортер найближчим часом буде представлений на випробування і, як сподівається виробник, невдовзі зможе підсилити підрозділи українського війська.

Андрій ЛИСЕНКО

 

defence-ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють