Зв'яжіться з нами

АТО

«Полігон для диверсантів»

Опубліковано

від

Так називають місцевість, що простяглася перед позиціями Об’єднаних сил неподалік від селища Старий Айдар, що на Луганщині

Ця територія густо вкрита деревами, чагарником та високою травою, а також містить безліч маленьких озерець по обидва береги річки Сіверський Донець, що стала лінією розмежування з окупантами

— Те, що останнім часом про нас рідко згадують у фронтових зведеннях, не означає, що в нас абсолютна тиша, — розповів заступник командира підрозділу капітан Геннадій. — Майже щодня ми на підступах до своїх позицій виявляємо роботу диверсійно-розвідувальних груп, запобігаємо діяльності снайперів «ЛНР» або ж годинами перебуваємо в повній боєготовності через оперативну інформацію про можливу ворожу активність. Тож спокійною нашу службу точно не назвеш.

За словами наших воїнів, вороги здебільшого використовують проти них стрілецьку зброю різних калібрів. Та іноді застосовують й міномети чи ствольну артилерію.

— Російські найманці майже щопонеділка «анонсують» наступ української армії. Тим самим вони підвищують свою значущість серед пересічних громадян, розповідають їм казочки, що стоятимуть на смерть і не дозволять «злим бандерівцям» усіх повбивати. Потім стрільнуть кілька разів угору чи по своїх же і хваляться тим, що одним взводом відбили напад цілої української бригади, — говорить черговий спостережного пункту солдат Денис.

Також наші армійці часто чують по той бік річки гудіння моторів різних типів бронетехніки.

— Серед густих дерев та непроглядних кущів біля Сіверського Донця тут можна сховати десятки одиниць танків, САУ та інше озброєння. Якщо по великих окупованих містах ще їздять міжнародні спостерігачі, то тут ми їх давно не бачили. Звісно ж, коли вночі заводяться ворожі бронетранспортери чи танки, то й нам спокою немає. Адже це може бути черговою провокацією, і ми негайно посилюємо свою оборону, — пояснив головний сержант підрозділу Олександр.

Відволіктися від важких реалій перебування в окопах бійцям допомагає кухар підрозділу Роман. Життєрадісний хлопець із дипломом професійного кулінара раніше працював в одному із престижних ресторанів Вінниці, спеціалізувався на рибних та м’ясних стравах європейської кухні. А анекдоти та кумедні історії, які він розказує під час прийомів їжі, допомагають позбавитися моральної втоми і розвіюють сум.

— Із харчами проблем не виникає, риби теж удосталь. Навіть шашликами іноді частую своїх товаришів. А іноді до мене приходять солдати і приносять рецепти страв, що їм готували дружини. На ранок я їм подаю на стіл спецзамовлення, в більшості випадків чую відгук, що я приготував не гірше, ніж удома, — похвалився Роман.

А для задоволення духовних потреб в цьому невеличкому підрозділі є польова капличка.

— Саму споруду збудували ще наші попередники — армійці з Львівщини. Ми ж через бригадного капелана дообладнали і доповнили її необхідними християнськими атрибутами. Нам вдається добре співпрацювати з місцевими, і на всі свята запрошуємо для проведення богослужінь панотців зі Старого Айдара чи Щастя. Це дуже мотивує хлопців на добру ратну службу, — пояснив капітан Геннадій.

Також цей підрозділ славиться хорошими водіями і відмінним станом техніки.

— Одне з незмінних правил нашої служби полягає в тому, що за будь-якої ситуації зброю та техніку треба тримати в бойовій готовності. Можливо, саме через те в нашій частині за понад чотири роки втрат менше, ніж в інших. Також у нас дружний колектив. Свідченням цього є те, що до нас намагаються перевестися хлопці з інших підрозділів, — говорить командир підрозділу старший лейтенант Ігор.

Наразі захисники Старого Айдара активно готуються до зими: вдосконалюють в інженерному відношенні бойові позиції, заготовлюють енергоносії, утеплюють бліндажі та проводять сезонне обслуговування техніки й озброєння.

Дмитро ГОРБУНОВ, «Народна армія»

na.mil.gov.ua

Реклама

Зараз обговорюють