Зв'яжіться з нами

НАТО

НАТО зарахував Україну до держав, що прагнуть членства

Опубліковано

від

Україна увійшла до переліку країн, за якими визнається прагнення до членства. Повідомлення про це з’явилося на офіційному сайті альянсу.

Зокрема, у розділі “Розширення” йдеться про те, що “на даний момент чотири країни-партнери заявили про своє прагнення на членство у НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня Югославська республіка Македонія та Україна”.

Президент України Петро Порошенко назвав це рішення “довгоочікуваним і логічним”.

“Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО”, – написав президент у Facebook.

Він додав, що “про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США”.

Петро Поршенко також назвав “наступною амбіцією” отримати План дій щодо членства у НАТО.

“Нові можливості”?

Зміни на сайті НАТО відбулися 9 березня.

У цей же день в Брюсселі відбулася зустріч віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе із заступником Генсека НАТО Роуз Гьотемюллер.

“За результатами Саміту Альянсу у липні перед Україною можуть відкритися нові можливості”, – написала пані Климпуш-Цинцадзе на своїй сторінці у Facebook. Вона також повідомила, що Київ розраховує “на проведення Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів країн Альянсу”.

“Гарна новина! Вітаю всіх! Україні надано статус країни-аспіранта на вступ у НАТО! Щиро радий і гордий тим, що ініційоване мною рішення Верховної Ради від 8 червня 2017 року щодо членства України в НАТО як стратегічної мети України, стало для цього ключовим імпульсом”, – написав у своєму Facebook cпікер парламенту Андрій Парубій.

Його заступниця, віце-спікер Ірина Геращенко назвала зміни у ставленні НАТО дуже важливими:

“Це дуже важливо. НАТО визнало статус країни – аспіранта для України! Крок за кроком наближаємося до повноцінного членства в Альянсі”

Раніше на офіційному сайті НАТО йшлося про те, що від Бухарестського саміту 2008 року союзники погодилися, що Грузія і Україна можуть у майбутньому приєднатися до альянсу, проте “від 2010 року Україна не виявляла формального бажання отримати членство”.

8 червня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон щодо зовнішньополітичного курсу України, де пріоритетом вказано вступ України до НАТО.

Разом із тим, спеціальний представник Державного департаменту США у справах України, посол Курт Волкер назвав появу України у переліку країн-аспірантів на сайті НАТО “технічним питанням, а не великою справою”.

“Це не те, що вирішує НАТО, це вирішує країна – чи вона хоче бути членом НАТО чи ні. Це – технічне питання, це не велика справа”, – цитує американського дипломата УНІАН із посиланням на власного кореспондента у Брюсселі.

Курт Волкер був постійним представником США в НАТО у 2008-2009 роках.
На що спирається НАТО

У розділі про Розширення НАТО на офіційному сайті також нагадується, що

• політика “відкритих дверей” зафіксована у 10 розділі установчої Угоди альянсу. Рішення про запрошення країни до членства має бути ухвалене за згодою усіх країн-членів. Жодна третя сторона не має голосу у цьому питанні.

• розширення НАТО не є загрозою жодній країні. Воно має на меті забезпечення стабільності і співпраці у розбудові єдиної вільної Європи на принципах миру, демократії і спільних цінностей.

• після отримання запрошення до переговорів про членство у 2015, найновішим членом НАТО 5 червня 2017 стала Чорногорія.

• колишня Югославська республіка Македонія отримала запевнення, що отримає запрошення на членство, щойно буде знайдено згоду із Грецією щодо назви країни.

• Боснія і Герцеговина отримали запрошення до Плану дій щодо членства (Membership Action Plan (MAP) у квітні 2010, проте остаточне рішення залежить від розв’язання проблеми нерухомої військової власності.

• на Бухарестському саміті у 2008 році члени альянсу погодилися, що у майбутньому Грузія та Україна можуть стати членами НАТО.

В офіційних матеріалах НАТО також йдеться про те, що “країни, які задекларували інтерес до приєднання до альянсу отримують запрошення до Інтенсифікованого діалогу щодо своїх прагнень та пов’язаних із цим реформ”.

Після цього “країни-аспіранти” можуть бути запрошені до Плану дій щодо членства (MAP), проте це не гарантує самого членства, а лише використовується як ключовий механізм його підготовки.

 

bbc.com

Реклама

Зараз обговорюють