Зв'яжіться з нами

Новини Європи

Миротворці ООН на Донбасі. Чим відрізняються пропозиції Порошенка та Путіна?

Опубліковано

від

Президент Росії Володимир Путін 5 вересня заявив, що підтримує ідею про введення миротворчого контингенту ООН на Донбас. Однак він зробив два уточнення: “блакитні каски” повинні перебувати виключно на лінії розмежування між українськими військовими та бойовиками “Л/ДНР”, до завдання миротворців повинен входити тільки захист спостерігачів ОБСЄ. Самій ідеї про введення на Донбас миротворців ООН уже більше ніж два роки, її озвучив президент України Петро Порошенко. “ГОРДОН” коротко розповідає, які завдання можуть виконувати “блакитні каски”, як змінювалася позиція РФ і які надії покладала на миротворців Україна.

Відповідно до Статуту ООН, відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки лежить на Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй. РБ ООН, згідно з цими повноваженнями, може ухвалити рішення про розгортання операцій із підтримання миру.

Чисельність, повноваження, озброєння й інші аспекти миротворчої місії теж визначає Рада Безпеки, Генасамблея затверджує бюджет і ресурси місії, генсек ООН призначає главу місії та командувача миротворчих сил. Як і у випадку з іншими рішеннями Ради Безпеки, його ухвалюють більшістю голосів, постійні члени (США, Великобританія, Франція, Росія та Китай) мають право вето.

У Статуті ООН ідеться, що на миротворців можуть покладати такі завдання:

розгортання сил для запобігання конфлікту або його перетіканню через кордони;

стабілізація конфліктної ситуації після припинення вогню; створення умов для досягнення угоди про встановлення міцного миру між сторонами;

забезпечення здійснення комплексних мирних угод;

сприяння країнам або територіям у подоланні перехідного періоду та створенні стабільного уряду на основі демократичних принципів, ефективного управління й економічного розвитку.

Також миротворці можуть брати участь у роззброєнні, демобілізації та реінтеграції колишніх комбатантів; розмінуванні; реформуванні сектору безпеки; захисті та заохоченні прав людини; можуть надавати допомогу в проведенні виборів і підтримувати заходи з відновлення та зміцнення державної влади; сприяти соціально-економічному розвитку територій.

За інформацією прес-центру ООН, зараз у світі розгорнуто 15 операцій із підтримання миру.

Консультації в Раді Безпеки ООН щодо введення поліцейської або миротворчої місії на Донбас почалися наприкінці лютого 2015 року, заявляв міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він припускав, що це буде спільний контингент Організації Об’єднаних Націй і Євросоюзу.

У березні 2015 року президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони “про звернення до Організації Об’єднаних Націй із проханням відправити на Донбас миротворчий контингент”. У повідомленні прес-служби глави держави йшлося про “міжнародну операцію з підтримання миру та безпеки”. Через два тижні Верховна Рада ухвалила звернення до Ради Безпеки ООН і Ради ЄС із проханням розпочати таку операцію на території України.

“Розгортання в Україні міжнародної операції з підтримання миру та безпеки дозволить забезпечити ефективну імплементацію Мінських домовленостей насамперед у частині невідкладного та всеохоплюючого припинення вогню, відведення всіх важких озброєнь, виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та найманців із території України, роззброєння всіх незаконних збройних формувань”, – наголошували в пояснювальній записці.

Тодішній заступник глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий прогнозував, що для ухвалення рішення про відправлення міжнародної миротворчої місії на Донбас потрібно кілька місяців.

“Для цього потрібно рішення генерального секретаря ООН, потім експерти виїжджають сюди для підготовки мандата, потім – рішення Радбезу ООН. У принципі, можна прискорити. Думаю, протягом місяця–півтора може бути рішення, якщо всі зрозуміють складність ситуації”, – говорив Чалий в інтерв’ю “5 каналу”.

Разом із тим було важливо, щоб уведення миротворців ООН на Донбас підтримала й Росія, яка має право вето в Раді Безпеки ООН. Про згоду президента РФ Володимира Путіна на введення миротворців на окуповані бойовиками території Донецької та Луганської областей прес-служба Петра Порошенка повідомляла ще у травні 2015-го – після телефонних переговорів у нормандському форматі. Але практично відразу прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков спростував цю інформацію. За його словами, Кремль не проти самої ідеї про миротворців, але спочатку має бути виконано Мінські угоди.

Пізніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров стверджував, що можливості розгортання миротворчої місії не передбачено Мінськими угодами, а сама місія потрібна українському президенту лише для того, щоб “зняти із себе відповідальність за підпис під Мінськими домовленостями”. Пєсков же говорив, що ініціативу мають обговорювати “безпосередньо сторони конфлікту” (Росію до сторін конфлікту він не зараховує). Канцлер Німеччини Ангела Меркель до введення миротворців теж поставилася скептично: “Немає сенсу шукати інші формати, які не принесуть великої користі”.

За два з половиною роки до цієї теми поверталися кілька разів. Наприклад, у квітні 2016 року, після чергового раунду переговорів у нормандському форматі, й у квітні 2017-го, після того як у Луганській області підірвався автомобіль моніторингової місії ОБСЄ (тоді загинув спостерігач від США). Наприкінці серпня цього року президент Петро Порошенко анонсував, що на засіданні Генасамблеї ООН у вересні презентує концепцію миротворчої місії.

“Усе впирається в категоричне небажання РФ установити мир на Донбасі. Або більше – категоричне небажання дати Україні спокій. Але я впевнений, вода камінь точить, тому ідею про миротворців я збираюся наступного місяця презентувати у Нью-Йорку на сесії Генасамблеї ООН”, – сказав Порошенко в Сєвєродонецьку 22 серпня.

Він упевнений, що місія ООН на Донбасі була б “гарантією того, що на Донбасі припинять стріляти, гарантією того, що Росія припинить відправляти бойовиків і виведе свої регулярні підрозділи, забере зброю, яку вона передала для того, щоб убивати українців”.

Через два тижні про миротворчу місію висловився і Путін.

“Я нічого поганого тут не бачу. Я багато разів говорив, що підтримую ідею озброєння місії ОБСЄ, але сама ОБСЄ відмовляється від ідеї озброєння своїх працівників… У цьому контексті наявність миротворців ООН, навіть, можна сказати, не миротворців, а тих людей, які гарантують безпеку місії ОБСЄ, уважаю цілком доречною, і не бачу тут нічого поганого”, – заявив він, доручивши Лаврову подати проект резолюції на розгляд Ради Безпеки ООН.

За два дні до цього постпред Росії при ООН Василь Небензя стверджував, що ініціативи України щодо миротворчого контингенту на Донбасі спрямовані на підрив Мінських угод.

У заяві Путіна є кілька застережень, які свідчать про те, що швидко вирішити питання з уведенням миротворців не вийде. Російський президент вимагає, щоб мандат миротворчої місії обмежувався забезпеченням безпеки спостерігачів ОБСЄ і тільки на лінії розмежування, тоді як перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко зазначала, що миротворців треба вводити на всю окуповану територію, а їхній мандат повинен закінчуватися на кордоні з РФ.

Також Путін сказав, що миротворців може бути введено на Донбас тільки після розведення сторін і відведення важкої техніки та тільки за згодою бойовиків. Але ще два роки тому ватажок донецьких бойовиків Олександр Захарченко заявляв, що жодних миротворців, окрім російських, у підконтрольні угрупованню “ДНР” райони не пустить.

Уже до вечора 5 вересня Небензя повідомив, що Росія подала до Ради Безпеки ООН свій варіант резолюції про миротворчу місію. Український постпред Володимир Єльченко заявив, що в цьому проекті “немає жодного миру”. “Ми наполягаємо на тому, що будь-яку місію ООН [має] бути розгорнуто на кордоні між Росією й Україною, аби повернутися до тієї ситуації, яка була до 2014 року”, – підкреслив дипломат.

gordonua

Зараз обговорюють