Зв'яжіться з нами

АТО

“Дозор-Б” – екзамен в АТО: обстріли, бездоріжжя та бойове застосування – матеріал “Військо України”

Опубліковано

від

“Дозор-Б” – справжній боєць, який зайняв своє місце у строю”, – пише журнал “Військо України“, який є центральним друкованим органом Міністерства оборони України.

Ще минулого року “Львівський бронетанковий завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, передав до війська першу партію з десяти бронемашин “Дозорів-Б” та поставив їх на дворічну гарантію. Завдяки цьому було зібрано та оброблено побажання самих військових, які у реальних бойових умовах застосовували нову бронемашину, що дозволяє зробити бронемашину такою, якою її бажають бачити саме захисники України.

Як йдеться у статті, реалії використання бронемашини у зоні АТО показали, що “Дозор-Б” буде у нагоді в бойових підрозділах сухопутних військ, в тому числі – розвідувальних частинах.

“В наших воїнів була не одна можливість порівняти “Дозор” із деякими іншими зразками. Зокрема військовослужбовці розповіли про конкретний випадок, який стався наприкінці минулого року неподалік Слов’янська. У складних метеоумовах потрібно було доставити вантаж на гору Карачун. На висоту вершини в 167 метрів зміг заїхати тільки “Дозор-Б”, хоча пробували американський Humvee та декілька інших марок колісної бронетехніки”, – пише видання.

У статті також згадується один з випадків бойового використання “Дозору-Б” біля Торецька. “Пересуватися основною дорогою в тому районі було небезпечно. Трасу регулярно прострілював ворог, тож мішенню там можна було стати, навіть рухаючись зі швидкістю більше 100 кілометрів за годину. Доводилося користуватися об’їзним шляхом через болото, яким зазвичай проходила тільки гусенична техніка”. Але, завдяки своїй прохідності “Дозор-Б” зміг пройти ці найскладніші ділянки.

“Боєць 95-ї окремої бригади Дмитро проїхав на цій машині вже не одну сотню кілометрів дорогами АТО. Він оцінив панцерник і розповідає, що, попри вагу в 9 тонн, броньовик розвиває швидкість понад 100 кілометрів за годину. На бездоріжжі тримається дуже добре”, – йдеться у матеріалі.

Схвальні відгуки отримали не тільки ходові властивості “Дозору-Б”, а і його захист. “Броню машини становлять два шари 12 мм сталі та кевларове покриття всередині. У виробництві корпусу завод використовує польські плити Armstal-500. Як варіант можливе застосування аналогів броньованої сталі бельгійського або фінського виробництва. Є можливість встановлення зовні додаткового бронезахисту. Скло “Дозору” витримує кулі великокаліберного кулемета, що в бойових ситуаціях рятувало життя нашим військово-службовцям. Ті, хто експлуатував його на фронті, розповідають, що під час обстрілів броньовик витримав постріл зі зброї калібру 12,7 мм”.

Також військові кореспонденти акцентували увагу на тому, що протимінний захист “Дозору” дорівнює 2Б стандарту. “Це вище за середній рівень. Сидіння для десанту конструктивно виконані таким чином, що від вибухової хвилі вони просто складаються, не передаючи навантаження від енергії вибуху на бійця”.

Нещодавно інженерно-ремонтна бригада “Львівського бронетанкового заводу” проводила технічне обслуговування цих машин безпосередньо у військовій частині. Під час цих робіт військові детально описали всі свої побажання щодо підвищення характеристик та зручності бойової машини, що є максимально важливим при експлуатації будь-якої нової техніки.

Бійці, як пише “Військо України”, розповіли про незручності при роботі з баштовою установкою, необхідності перенесення запасного колеса з ЗІП, покращення шумоізоляції та невеликих змін у ходовій частині.

У свою чергу, фахівці “Львівського бронетанкового заводу” вже втілюють у життя всі ці зміни та готується до серійного виробництва “Дозор-Б”, яке розпочнеться після того, як замовлення на ці бронемашини буде включено у Державне оборонне замовлення.


Джерела фото: “Військо України”

Реклама
Коментарі

АТО

Авдіївська «промка». Як окупанти вивчають Гімн України

Опубліковано

від

Від

Безкоштовні «курси» іноземної мови проводять українські захисники супротивнику. Таку «послугу» окупантам надають українські десантники на позиціях Авдіївської «промки».

Бойовики незаконних збройних формувань щоденно вивчають слова Українського Гімну та репертуар наших патріотичних пісень. Проте російсько-окупаційні війська поблизу «промки» часто ведуть обстріли наших позицій. Однак після відповідної «виховної роботи» з боку українських десантників, замовкають та продовжують слухати запропоновані українські пісні.

Відео: Військове телебачення України

Продовжити читання

АТО

После выпуска из академии — на передовую. Через два месяца — ротный

Опубліковано

від

Від

Насколько хладнокровно и расчетливо для своего возраста действует этот молодой командир, удивляются даже бывалые воины.

— Группа боевиков, состоящая из почти пятнадцати человек, пользуясь темнотой и туманом, сделала попытку обойти нас с фланга, — рассказывает о подробностях прошлого боя сержант Александр С., военнослужащий десантного подразделения, которое держит оборону вокруг Авдеевки. — Под прикрытием минометного и пулеметного огня они выдвинулись из развалин и подошли к нам на расстояние до 30 метров. Для нас это не стало сюрпризом. И заслуга в этом нашего командира — лейтенанта Назара П. Как только мы зашли на позицию, он сказал: «Противник решит, что новички, которые не знают обстановки и местности, которые не смогут эффективно им противодействовать». Однако враги не учли, что в течение дня мы не только максимально вкапывались в землю, оборудовали позиции и огневые точки, но и определили наиболее вероятные места, откуда мог появиться противник. Поэтому заблаговременно подготовились к встрече незваных гостей и приготовили им много разных «подарков».

Все произошло именно так, как предполагал командир. Боевики полезли, как тараканы, именно там, где их ожидали. Бойцы подпустили их на 25 метров и открыли огонь. Он был настолько точный и плотный, что атака захлебнулась в самом начале. Потеряв нескольких убитыми и ранеными, они отошли и сразу же попросили по рации о перемирии…

Это лишь один из немногих эпизодов, который наглядно продемонстрировал командирский талант молодого офицера. Выпускник факультета ВДВ Военной академии (г. Одесса) лейтенант Назар П. в свои неполные 21 в прошлом году с отличием окончил вуз и сразу же попал на фронт. Война — самый строгий экзаменатор. И то, как выполнил первые боевые задачи молодой командир взвода, продемонстрировало его уровень командирской подготовки.

Это произошло вблизи Новгородского. Обострение, происходившее здесь в начале 2017 года, коснулось непосредственно и подразделения Назара П.

— Тогда нас обстреливали каждый день, — вспоминает прошлые события старшина Иван. — Но в тот день враг решил не ограничиваться обстрелами. Мы сначала не обратили внимание на то, что огонь как-то внезапно прекратился. И когда из дальнего наблюдательного поста поступил сигнал, что ДРГ российских наемников около 12 человек тайно передвигается вдоль лесополосы в направлении нашего ВОПа, немедленно отправились на помощь.

Группу повел командир. Но не это удивило бойцов, в числе которых, кстати, было немало ребят с боевым опытом, а то, как нестандартно и смело действовал офицер в этой ситуации. Все рассчитывали, что, когда попадем на НП, где осталось всего три человека, то немедленно откроем заградительный огонь и заставим диверсионную группу отойти. Однако у нашего командира был совсем другой план. За 200 метров до нашего поста лейтенант разделил группу на две части. Я и еще двое бойцов ушли на НП. Вторую, более многочисленную группу, повел в сторону противника командир. Нам была поставлена задача ждать команду на открытие огня и ни в коем случае не раскрывать себя. Через несколько минут мы были уже на наблюдательном посту. Заняли оборону и стали ждать. Кстати, тогда мы уже потеряли противника из поля зрения и даже не знали, в каком направлении вести огонь. Минуты тянулись, как часы, и наконец по рации услышали голос Назара: «Огонь на «два часа» от линии электропередач!» Отрабатываем из всех стволов в указанном направлении. Командир время от времени продолжает корректировать наш огонь, мы четко придерживались целеуказаний, хотя никого и не видели. И вдруг справа от нас раздается несколько выстрелов из гранатометов и начинается плотный огонь пулемета. В ответ слышится лишь беспорядочная автоматная стрельба. Мы замерли, не до конца понимая, что происходит. Через 10 минут все затихает. «Отбой!» — голос командира выводит всех из состояния максимального психологического напряжения. Итог боя: уничтожено пять боевиков, остальные рассеяны, они отошли, имея на руках несколько «двохсотых». План командира сработал на 100%.

А события разворачивались таким образом: пока мы находились на посту, командир обошел ДРГ с тыла. Занял удобную позицию и дал нам команду на открытие огня как раз в направлении движения головного дозора оккупантов. Они предсказуемо развернулись и начали отходить точно к месту нашей засады. Группа командира подпустила их на 30 метров и открыла огонь одновременно из гранатометов и пулемета. Для «орков» это было настолько неожиданно, что они даже не знали, в какую сторону отходить. С учетом того, что мы тоже стреляли, враги оказались в огненном мешке, и у них началась настоящая паника.

— После этого эпизода мы еще сильнее стали уважать нашего Назара Анатольевича. Можно только удивляться, насколько хладнокровно и осмотрительно, как для его возраста, действует этот молодой талантливый командир, уже, кстати, ротный, — подытожил старшина Иван.

Александр КИНДСФАТЕР, “Народная армия”

sprotyv.info

Продовжити читання

АТО

2014-й. Історія ланки ударних гелікоптерів Ми-24: Слов’янськ, Савур-Могила і Лисичанськ (відео)

Опубліковано

від

Від

сторія ланки ударних гелікоптерів Ми-24 армійської авіації ЗС України, за плечима екіпажів яких Слов’янськ, Савур-Могила і Лисичанськ.

Про це у сюжеті 112 каналу до Дня Збройних Сил України.

Продовжити читання

Зараз обговорюють