Зв'яжіться з нами

Блоги

Доля українських Тритонів

Опубліковано

від

Після розпаду радянського союзу, новоствореним українським Військово-морським силам у спадок від радянського флоту залишились надмалі підводні човни «Тритон-2».

Надмалі підводні човни НМПЧ (рос. назва Сверхмалые подводные лодки СМПЛ) проекту 908 «Тритон-2» розроблені ЦПБ «Волна» м.Санкт-Петербург. Розробка проекту почалась в 1970 році, а в 1974 був виготовлений перший дослідний зразок.
Тактико технічні характеристики:

Довжина – 9,5 м

Ширина – 1,9 м

Водотонажність – 15,7 т

Глибина занурення – 40 м

Швидкість підводного ходу –

Дальність плавання – 60 миль

Екіпаж – 6 ч (2 ч + 4 бойові плавці)

«Тритон-2» є збільшеним варіантом двомісного засобу доставки бойових пловців «Тритон-1»:
Всього було побудовано 13 одиниць НМПЧ “Тритон-2”. З них Україні дісталось три одиниці* .

НМПЧ «Тритон-2» перебували на озброєнні 7-ї бригади спеціальних операцій ВМС (що пізніше була переформована в 73-й морський центр спеціальних операцій).

На початку 90-х це з’єднання спеціальної розвідки ВМС дислокувалось на острові Майський, поблизу Очакова, там же в спеціальному приміщенні знаходились і Тритони:

НМПЧ «Тритон-2» призначений для прихованої доставки та евакуації груп бойових пловців, патрулювання акваторії портів і рейдів, мінування причалів та кораблів противника.

Човен міг транспортувати до 6-ти чоловік. Його перевагою був малий розмір, що ускладнював виявлення човна, і дозволяв підійти до берега на максимальній мілині.

«Тритон-2» оснащувався електродвигуном, що живився від батарей. Човен не мав озброєння та використовувався як транспортний засіб.

Надмалий човен «Тритон-2» є транспортувальником «мокрого» типу – тобто екіпаж під час руху під водою перебуває в заповнених водою відсіках.

 

В іноземних арміях також використовуються засоби доставки бойових пловців такого класу. В західній класифікації такі апарати мають назву (SDV) – SEAL Delivery Vehicle (засіб доставки бойових пловців):

ВМС США – SDV Mk.XI (SWCS)ВМС Великобританії – S351ВМС Франції – SWUVТа інші.

В ВМФ Росії розроблений проект модернізованого варіанту НМПЧ «Тритон-2» та спеціальний занурюваний катер «Тритон-НН». Дані про наявність НМПЧ «Тритон-2» на озброєнні не має.

Російські проекти надмалих підводних апаратів.

Модернізований варіант “Тритон-2”:
Тритон-НН:
В ВМС України НМПЧ «Тритон-2» прослужили не довго. Приблизно до 2010 року даний тип підводних апаратів був знятий з озброєння і списаний. Точні причини та дата не відомі.

Нещодавно в мережі з’явились фотографії залишків НМПЧ «Тритон-2», які використовуються як експонат в одному з яхт-клубів Нової Каховки:На сайті forums.airbase.ru (http://forums.airbase.ru/2016/01/t85192_153–kak-umirayut-korabli-5.html ) була згадка стосовно походження «залишків Тритона» : «Вот что удалось узнать по лодке. Привезли её из Херсона,там её готовили к переплавке, носовая часть уже была демонтирована забрали что осталось. В Херсон она попала из Севастополя. Вот собственно и все. »

Можна припустити, що така ж доля чекала і на інші два підводні апарати проекту 908, які були на озброєнні ВМС України. І нажаль така унікальна військова техніка не зберіглась навіть якості музейного експонату….

*Достовірні данні що до кількості НМПЧ «Тритон-2» що були у складі ВМСУ до списання – не відомі. Найчастіше вказуєтеся кількість 3 одиниці.

** В статті використані фото з сайту “Водний транспорт”. Автор Felix21

Автор: MARINER

mil.in.ua

Реклама
Коментарі

Блоги

Ракета “Нептун” – испытания уже начались?

Опубліковано

від

Від

В начале декабря прошлого года, в статье “Изменит ли баланс сил на Черном море “зубастая” “Лань”?” я размышлял о вооружении ракетных катеров проекта 58260 и непосредственно о противокорабельной ракете “Нептун”. Тогда же я подчеркнул, что никаких подробностей, кроме расплывчатых предположений о данной ПКР нет, что обусловлено повышенной секретностью. Однако, кое что да прояснилось…

На этой неделе издание “Оборонно-промисловий кур’єр” опубликовало интервью президента компании “ТАСКО” Валерия Павлюкова. Интервью получилось весьма объемным и инфоёмким, но особое внимание привлекло его окончание, а именно, ответ на вопрос о ракетных системах Украины: “Периодически проходят испытания новых и модернизированных ракет, в т.ч. в 2017 году – сразу два образца (“Ольха” и “Нептун”)”.

И вот тут, знаете ли, как гром среди ясного неба, только не ОТРК, а ПКР. Про испытания “Ольхи” и её перспективе пойти в серию в этом году мы уже наслышаны, а вот про испытания “Нептуна”, если верить Валерию Павлюкову, впервые.

Напомню, что в начале этого месяца были внезапно проведены испытания ракеты для ОТРК “Гром-2”, а сам комплекс уже успел облететь все новостные ленты, козыряя пустынным камуфляжем. То есть, что происходит в стратегической ракетной отрасли известно лишь лицам особо приближенным, а благодаря им мы узнаем мельчайшие, но все же подробности происходящего за занавесом.

Так же добавлю, что ПКР “Нептун” разрабатываются с оглядкой на ракеты Х-35, ориентировочная дальность поражения целей до 200 км, а предпочтение составят корабли водоизмещением до 5 000 тонн. То есть, по сути, данные ракеты способны будут с легкостью топить любой военный корабль из состава Черноморского флота РФ, за исключением ракетного крейсера проекта 1164 “Москва”.

Военно-политический обозреватель Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

Украинские ракетные двигатели “обживутся” в Индии?

Опубліковано

від

Від

Как известно Индия успешно вступила в гонку за покорение околоземного пространства и не только осуществляет запуски ракетоносителей, но и регулярно пополняет свою спутниковую армаду. Но, что самое интересное, до 2019 года ей на данном поприще будет помогать не исторический “братушка” в лице “Роскосмоса”, а украинский “Южмаш”.

Так, до 2019 года наш “Южмаш” совместно с индийской организацией космических исследований ISRO проведет цикл огневых испытаний индийских жидкостных ракетных двигателей, которые будут проведены на опытно-экспериментальной базе ГП “Южный машиностроительный завод им. Макарова”.

Таким образом, “Южмаша” примет участие в программе, которую индийские партнеры могли бы выполнять со своими российскими коллегами. Однако, как показывает практика, сбои и ЧП с российской космической техникой, происходящие в последнее время с незавидной регулярностью, явно играют не на пользу репутации последней, что и стало решающим фактором выбора “Южмаша” в качестве партнера по данной программе.

Что же, через тернии к Кришне, на ракетах с украинскими двигателями? Вполне возможно и почему бы и нет? В конце-то концов, не забываем ещё один важный момент – Украина и США планируют совместными усилиями создать двигатель для ракетоносителя нового поколения, который бы заменил российские РД-180.

Что-то у гибридных соседей вырисовывается в перспективе полный “космос не наш!”
Военно-политический эксперт Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

БТР-4МВ1. Реінкарнація

Опубліковано

від

Від

Однією з новинок виставки «Зброя та безпека», яка викликала захоплення відвідувачів, став вперше представлений в Україні бронетранспортер БТР-4МВ1, розроблений на ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова». Це повнопривідна броньована плавуча машина з колісною формулою 8х8.

БТР-4МВ1 створений на основі вивчення досвіду експлуатації передусім у районі АТО серійних бронетранспортерів БТР-4Е. У порівнянні з БТР-4Е він має чимало змін, спрямованих на підвищення живучості та бойової ефективності. У бронетранспортері БТР-4 останньої модифікації застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання, як це роблять при виробництві бронетехніки у багатьох країнах НАТО. Безперечною його перевагою є можливість у найкоротший час пристосувати машину до завдань, які необхідно виконувати. Наприклад, оснастити її додатковою бронею, паливними баками, поплавками. До того ж з’явилася можливість навіть у польових умовах замінювати пошкоджені бронеелементи, які захищають корпус машини.БТР-4МВ1 – удосконалена версія бронетранспортеру БТР-4Е. Конструкторські зміни та доопрацювання мають підвищити живучість та бойову ефективність машини

У результаті модернізації БТР-4МВ1 отримав новий носовий модуль із більш гострими кутами нахилу та додатково посилений броньовий захист бокових проекцій. Зазнав деяких змін і десантний відсік, в якому встановили нові анатомічні сидіння, що кріпляться до даху бронетранспортера. Це має зменшити травмування особового складу при підриві бронетранспортера на мінно-вибуховому пристрої. Крім того, завдяки кормовій апарелі з гідравлічним приводом відчутно зменшився час, за який здійснюється посадка та спішування десанту. Загалом, за розрахунками виробника, завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.У бронетранспортері застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання. Завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.

Реалізація на практиці нових підходів та схем у бронюванні разом із підвищенням захищеності екіпажу призвела до збільшення маси модернізованого бронетранспортера майже на три тонни. Проте завдяки тому, що БТР-4МВ1 укомплектований німецьким двигуном Deutz, потужністю 450 к.с. та американською трансмісією Alisson, бронетранспортер зберіг ходові якості базової моделі. Він і надалі є плавучим. Як стверджує виробник, розміщені всередині носового модуля поплавки дозволяють новому бронетранспортеру впевнено долати водні перешкоди навіть при хвилюванні водної поверхні у два бали. Також до покращень та особливостей, які набув БТР-4МВ1, можна віднести колеса з елементами, що допускають рух бронетранспортера на спущених (або зруйнованих) шинах, навіть якщо не задіяна централізована система їхнього підкачування (т.з. технологія Run Flat).

БТР-4МВ1, як і БТР-4 Е, оснащений штатним бойовим модулем БМ-7 «Парус». Проте і тут є певні відмінності. Так, бойовий модуль у БТР-4МВ1 отримав новий вітчизняний оптико-електронний приціл із лазерним далекоміром та потужним тепловізором, який допомагає виявляти цілі в нічний час та за умов поганої видимості на відстані до п’яти кілометрів. Також у модернізованій машині з’явилася система панорамного огляду. Встановлені на корпусі камери кругового огляду виводять розгорнуте зображення місцевості на монітор механіка-водія, значно покращуючи оглядовість.Новий сучасний бронетранспортер найближчим часом буде представлений на випробування і, як сподівається виробник, невдовзі зможе підсилити підрозділи українського війська.

Андрій ЛИСЕНКО

 

defence-ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють