Зв'яжіться з нами

Блоги

БТР-4МВ1. Реінкарнація

Опубліковано

від

Однією з новинок виставки «Зброя та безпека», яка викликала захоплення відвідувачів, став вперше представлений в Україні бронетранспортер БТР-4МВ1, розроблений на ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова». Це повнопривідна броньована плавуча машина з колісною формулою 8х8.

БТР-4МВ1 створений на основі вивчення досвіду експлуатації передусім у районі АТО серійних бронетранспортерів БТР-4Е. У порівнянні з БТР-4Е він має чимало змін, спрямованих на підвищення живучості та бойової ефективності. У бронетранспортері БТР-4 останньої модифікації застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання, як це роблять при виробництві бронетехніки у багатьох країнах НАТО. Безперечною його перевагою є можливість у найкоротший час пристосувати машину до завдань, які необхідно виконувати. Наприклад, оснастити її додатковою бронею, паливними баками, поплавками. До того ж з’явилася можливість навіть у польових умовах замінювати пошкоджені бронеелементи, які захищають корпус машини.БТР-4МВ1 – удосконалена версія бронетранспортеру БТР-4Е. Конструкторські зміни та доопрацювання мають підвищити живучість та бойову ефективність машини

У результаті модернізації БТР-4МВ1 отримав новий носовий модуль із більш гострими кутами нахилу та додатково посилений броньовий захист бокових проекцій. Зазнав деяких змін і десантний відсік, в якому встановили нові анатомічні сидіння, що кріпляться до даху бронетранспортера. Це має зменшити травмування особового складу при підриві бронетранспортера на мінно-вибуховому пристрої. Крім того, завдяки кормовій апарелі з гідравлічним приводом відчутно зменшився час, за який здійснюється посадка та спішування десанту. Загалом, за розрахунками виробника, завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.У бронетранспортері застосували модульний підхід при побудові бронезахисту та рознесену схему бронювання. Завдяки реалізованим технічним рішенням рівень захищеності екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання підвищено на 12-15%.

Реалізація на практиці нових підходів та схем у бронюванні разом із підвищенням захищеності екіпажу призвела до збільшення маси модернізованого бронетранспортера майже на три тонни. Проте завдяки тому, що БТР-4МВ1 укомплектований німецьким двигуном Deutz, потужністю 450 к.с. та американською трансмісією Alisson, бронетранспортер зберіг ходові якості базової моделі. Він і надалі є плавучим. Як стверджує виробник, розміщені всередині носового модуля поплавки дозволяють новому бронетранспортеру впевнено долати водні перешкоди навіть при хвилюванні водної поверхні у два бали. Також до покращень та особливостей, які набув БТР-4МВ1, можна віднести колеса з елементами, що допускають рух бронетранспортера на спущених (або зруйнованих) шинах, навіть якщо не задіяна централізована система їхнього підкачування (т.з. технологія Run Flat).

БТР-4МВ1, як і БТР-4 Е, оснащений штатним бойовим модулем БМ-7 «Парус». Проте і тут є певні відмінності. Так, бойовий модуль у БТР-4МВ1 отримав новий вітчизняний оптико-електронний приціл із лазерним далекоміром та потужним тепловізором, який допомагає виявляти цілі в нічний час та за умов поганої видимості на відстані до п’яти кілометрів. Також у модернізованій машині з’явилася система панорамного огляду. Встановлені на корпусі камери кругового огляду виводять розгорнуте зображення місцевості на монітор механіка-водія, значно покращуючи оглядовість.Новий сучасний бронетранспортер найближчим часом буде представлений на випробування і, як сподівається виробник, невдовзі зможе підсилити підрозділи українського війська.

Андрій ЛИСЕНКО

 

defence-ua

Реклама
Коментарі

Блоги

Украинские ракетные двигатели “обживутся” в Индии?

Опубліковано

від

Від

Как известно Индия успешно вступила в гонку за покорение околоземного пространства и не только осуществляет запуски ракетоносителей, но и регулярно пополняет свою спутниковую армаду. Но, что самое интересное, до 2019 года ей на данном поприще будет помогать не исторический “братушка” в лице “Роскосмоса”, а украинский “Южмаш”.

Так, до 2019 года наш “Южмаш” совместно с индийской организацией космических исследований ISRO проведет цикл огневых испытаний индийских жидкостных ракетных двигателей, которые будут проведены на опытно-экспериментальной базе ГП “Южный машиностроительный завод им. Макарова”.

Таким образом, “Южмаша” примет участие в программе, которую индийские партнеры могли бы выполнять со своими российскими коллегами. Однако, как показывает практика, сбои и ЧП с российской космической техникой, происходящие в последнее время с незавидной регулярностью, явно играют не на пользу репутации последней, что и стало решающим фактором выбора “Южмаша” в качестве партнера по данной программе.

Что же, через тернии к Кришне, на ракетах с украинскими двигателями? Вполне возможно и почему бы и нет? В конце-то концов, не забываем ещё один важный момент – Украина и США планируют совместными усилиями создать двигатель для ракетоносителя нового поколения, который бы заменил российские РД-180.

Что-то у гибридных соседей вырисовывается в перспективе полный “космос не наш!”
Военно-политический эксперт Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

На зависть РФ: Великобритания пополняет флот новейшими боевыми кораблями

Опубліковано

від

Від

В то время как одна великая морская сверхдержава лишь мечтает о новых авианосцах, другая возвращает себе былую славу, пополняя флот новейшими боевыми кораблями, водоизмещением более 70 тыс тонн.

Так, без особой помпы и припадков величия, в Великобритании прошёл вывод из сухого дока №1 судостроительного завода Вabcock Marine строящегося авианосца R 09 Prince of Wales.

Буквально на днях в статье “Авианосцы Великобритании стимулируют флот НАТО” я писал о том, как данные боевые корабли Великобритании (HMS Queen Elizabeth и HMS Prince of Wales) укрепляют флот НАТО и упоминал Prince of Wales в контексте планируемого его спуска на воду в 2018 году. Однако, как мы можем видеть, британцы опередили график. При этом испытания Prince of Wales начнутся не в 2020 году, а на год раньше, в 2019-м.

Таким образом, в ближайшее время Великобритания не только вернет себе статус страны, флот которой обладает авианосными ударными группами, но и в составе которых будут одни из крупнейших авианосцев мире, уступающие лишь гигантам ВМС США. Кроме того, в проект Prince of Wales были внесены некоторые изменения, которые позволили, в отличие от флагмана Queen Elizabeth, водоизмещением 70 600 тонн, увеличить водоизмещение “младшего брата” на 3 тыс тонн.

Отдельно хотелось бы отметить, что авиационные группы HMS Queen Elizabeth и HMS Prince of Wales будут состоять из 40 летательных аппаратов, основной ударной силой которых станут 36 истребителей пятого поколения F-35B, с возможностью вертикальной посадки.

В общем, пока одни мечтают о суперавиносцах и латают “убийцу озонового слоя”, другие пополняют свой состав современными боевыми кораблями, которые будут нести на своем борту не менее современный авиа-флот. И на всё про всё британцы потратили около 10 лет. Есть над чем задуматься.

Военно-политический обозреватель Александр Коваленко

sprotyv.info

Продовжити читання

Блоги

Ручний гранатомет “Валар-30”

Опубліковано

від

Від

Серед багатьох розробок державного та приватного сектору українського військово-промислового комплексу одними з найменш відомими є ручні автоматичні гранатомети які відносяться до «бачу ціль – стріляю».

В світі існує багато видів аналогічної зброї, як приклад словацький SAG-30:

Ручний автоматичний гранатомет SAG-30

Чи південно-африканський DENEL PAW-20 “Neopup:

Ручний автоматичний гранатомет DENEL PAW-20

На сайті вже була публікація про вітчизняний ручний автоматичний гранатомет який також використовуються за цим принципом – РГ -1 «Поршень» від ДП ВО Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова, що на початку року навіть був помічений у зоні проведення АТО.

Зараз же хотілось би трохи розказати про інший зразок вітчизняного ручного автоматичного гранатомету – «Валар-30» він науково-виробничого підприємства «Валар», що був розроблений наприкінці 90-х років:

Ручний автоматичний гранатомет “Валар-30”

Цей ручний гранатомет розроблявся для ведення вогню штатними боєприпасами до АГС-17 калібром 30мм – ВОГ-17 та ВОГ-17М. Механізм автоматики дозволяє вести вогонь як поодинокими пострілами, так і короткими чергами по 3 постріли на ефективну дальність у 600 метрів та максимальну у 1600 метрів.

Основний принцип роботи автоматики – короткий хід ствола з додатковими елементами компенсації віддачі. Це дозволило значно зменшити віддачу ручного гранатомета та зробити її майже спів ставною з віддачею штурмової гвинтівки.

Вага «Валар-30» без боєприпасів складає 9.5 кг, спорядженого барабанного магазину на 12 пострілів – 5.3 кг.

Гранатомет міг використовувати як барабанний магазин на 16 (дані з офіційної презентації гранатомету) пострілів, так і коробчастим на 5.

Як розказали у команді розробників цього ручного гранатомету – керівник проекту Арциховський Валерій Ігорович, головний конструктор Колос Ігор Ярославович та основний ідеолог створення цього ручного гранатомету – Царьов Олександр Анатолієвич (брав участь у бойових діяв в Афганістані) призначення «Валар-30» – вогнева підтримка під час активних бойових дій на полі бою включно з боями у місті, де потрібно мати мобільний але потужний вогневий засіб у піхотинця. На відміну від габаритного АГС-17, «Валар-30»  – це зброя що не потребує підготування до стрільби у вигляді переводу станка з похідного у бойове положення.

Вперше про цю розробку стало відомо у середині 2000-х років, гранатомет пройшов заводські випробування на дієздатність роботи механізмів та був представлений на одній з міжнародних конференцій у Академії сухопутних військ ім.. Сагайдачного у Львові.

На жаль як і більшість зразків розроблених у цей період у серію він не пішов.

Автор: Люксіков Михайло

 

mil.in.ua

Продовжити читання

Зараз обговорюють