Зв'яжіться з нами

Збройні сили України

32 РЕАП: Обрані долею. Історія тільки починається

Опубліковано

від

І.І. Підопригора

31 березня виповнюється два роки одній з новостворених військових частин вітчизняних Військово-Морських Сил – 32-му реактивному артилерійському полку.

Обрані долею, слабких немає! Саме такий девіз реактивної артилерійської частини вітчизняних ВМС. Народився полк в снігах полігонів 2015 – 2016 років, коли молода частина лише ставала на ноги, коли ще не було ні визначеного місця дислокації, ні особового складу, ні командира.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Саме тоді, в складних умовах становлення, реактивний підрозділ частини разом з іншими артилерійськими підрозділами флоту провів перші після передислокації з Криму стрільби реактивними артилерійськими системами.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Формування реактивної артилерійської частини (військової частини А1325) у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України розпочалося восени 2015 року на підставі спільних директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Реактивна артилерійська частина флоту створювалась як-би з нуля, однак є носієм славних бойових традицій артилерійських частин Військово-Морських Сил та Сухопутних військ Збройних Сил України, про яких згадуватиметься окремо.

Першим у витоків частини став реактивний артилерійський дивізіон «Градів» майора Романа Откидача, який був виведений зі складу 406 артилерійської бригади Військово-Морських Сил Збройних Сил України та став основою новоствореної частини.

Раніше дивізіон входив до складу 406 окремої берегової артилерійської групи Військово-Морських Сил Збройних Сил України, передислокованої з Автономної Республіки Крим у 2014 році, та є носієм традицій як цієї військової частини, так і реактивної артилерійської частини флоту, яка існувала раніше і була свого часу розформована – 816 артилерійського Ельбінгського полку.

У грудні 2015 року на доукомплектування військової частини прибули військовослужбовці призвані за мобілізацією з 27 артилерійської бригади Сухопутних військ, які приймали участь в антитерористичній операції. Це дало можливість розпочати формування «Ураганівських» дивізіонів.

Підрозділи частини в тих нелегких умовах очолили досвідчені комдиви, справжні професіонали та взірець для підлеглих.

Підполковник Семен Прохоров, десантник. За плечима – важкі бої травня-серпня 2014 року: Марьїнка, Должанський, Ізварино, Дьяково.

Ukrainian Military Pages

Кавалер ордена «За мужність» ІІ ступеня підполковник Віктор Юшко з липня 14-го по вересень 15-го з боями пройшов майже всю зону АТО: від гори Карачун до Дебальцево.

Ukrainian Military Pages

Майор Роман Откидач, наймолодший в «обоймі» комдивів. У доленосні для України березневі дні 2014 року Роман, який тоді проходив службу в Криму, вибрав єдине правильне офіцерське рішення – залишився вірним Присязі та не зрадив свого народу у складний час.

Ukrainian Military Pages

Не дивлячись на надскладні умови, в яких відбувалося формування військової частини, підрозділи розпочали інтенсивну підготовку до виконання завдань за призначенням. Взимку 2015-16 року реактивні артилерійські підрозділи, озброєні реактивними системами залпового вогню «Град» провели низку тактичних навчань з бойовою стрільбою, а в березні 2016 року на полігон вперше вийшли підрозділи, озброєні реактивними системами залпового вогню «Ураган».

Ukrainian Military Pages

Формування військової частини було завершено 31 березня 2016 року, а вже у серпні того ж року підрозділи частини приступили до виконання бойових завдань у визначених районах.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

У квітні 2016 року військову частину очолив полковник Олег Блануца, начальник артилерії 72 омбр, учасник АТО.

Ukrainian Military Pages полковник Олег Блануца приймає полкову ікону Покрова Пресвятої Богородиці з рук отця Володимира (Кошарка), нештатного капелана частини на той час, травень 2015 р.

На сьогоднішній день реактивна артилерійська частина флоту – це міцний моноліт з підрозділів реактивних систем різної потужності. І в складних умовах сьогодення військовослужбовці частини напруженою службою та плідною працею демонструють приклад вірності Військовій присязі та своєму народові.

Військовослужбовці частини в місцях дислокації та районах виконання завдань за призначенням активно долучаються до справи патріотичного виховання молоді, є частими гостями у школах, з власної ініціативи допомагають ветеранам війни.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Не дивлячись на труднощі, колектив військових професіоналів впевнено крокує вперед шляхом підвищення професіоналізму та фахових навиків, забезпечення бойової готовності, вірного служіння Українському народові.

Ukrainian Military Pages

Кілька слів про історію військових частин, чиї славні традиції продовжують військовослужбовці реактивної артилерії флоту.


816 артилерійський Ельбінгський полк

816 артилерійський полк було сформовано на підставі директиви ГШ РСЧА від 8 липня 1941 року № орг./2/524680 та директиви командуючого Ленінградським військовим округом від 10 липня 1941 року №1/34320.

Полк почав формуватися 10 липня 1941 року у місті Боровичі Ленінградської області. Основою формування полку у більшості були військовозобов’язані запасу м. Ленінграду та Ленінградської області.

Полк формувався по штату 2-х дивізіоного складу на кінній тязі.

Формування полку завершилося 1 серпня 1941 року.

11 листопада 1941 року був сформований 3 дивізіон і полк став 3-х дивізіонного складу.

За наказом командуючого Південо-Західним напрямком маршала Радянського Союзу Ворошилова К.Е. 816 артилерійський полк 2-х дивізіоного складу під командуванням капітана Купріянова І.М. прийняв участь у бойових діях.

Бойове хрещення полк прийняв у складі 261 стрелкової дивізії 21 вересня 1941 у районі с. Порожки під час захисту міст Ораніенбаум та Кронштадт.

Протягом 1941-1943 років полк приймав участь у бойових діях по обороні м. Ленінграда. З 2 серпня 1942 року по 16 січня 1944 року полк у складі 281 стрелкової дивізії вів оборонні бої у районі м.Любань на рубежі Зеніно-Дуброве, а з 16 січня 1944 року брав участь у визволенні м.Любань від німецьких окупантів. За успішне ведення бойових дій по визволенню м. Любань наказом верховного головнокомандуючого 27 січня 1944 року особовому складу полку була оголошена подяка.

5 січня 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14.10.1943 року 816 артилерійському полку вручено Бойовий прапор.

З 16 лютого по 24 квітня 1944 року полк приймав участь у боях по визволенню території Ленінградської області.

З 29 травня по 19 вересня 1944 року полк приймав участь у боях на Карельському перешийку. У квітні 1944 року полк брав участь у прориві оборони фінів. У цих боях командир батареї старший лейтенант Мостовий Володимир Йосипович отримав звання Героя Радянського Союзу.

20 вересня 1944 року полк був передислокований у м. Чижов (Польша), де проводив заходи по підготовці до бойових дій.

З 14 січня 1945 року полк приймав участь у наступальних операціях по визволенню території Польщі та Німеччини.

У період з 2 по 10 лютого 1945 року у боях завдяки самовідданим діям особового складу полку було звільнено місто Ельбінг, а 27 травня 1945 року – міста Данциг та Ора.

Наказом верховного головнокомандуючого ЗС СРСР № 061 від 5 квітня 1945 року за самовідданість у боях по визволенню міста Ельбінг полку присвоєно почесне найменування “Ельбінгський”.

Полк приймав участь у бойових діях до 4 травня 1945 року.

Під час бойових дій артилерійським вогнем полку знищено:

Протитанкових гармат – 169
зенітних гармат – 21
мінометів – 109
кулеметів – 405
гармат – 79
ДЗОТів – 119
самохідних гармат – 11
спостережних пунктів – 23
БТР – 16
сховищ – 11
офіцерів та солдатів противника – 16 650

Під час бойових дій з 1941 по 1945 роки особовий склад полку приймав участь у звільненні 89 міст та більш ніж 12 000 селищ, пройшов з боями 1820 км.

Полку тричі оголошувалися подяки від головнокомандуючого збройних сил СРСР 1451 військовослужбовець полку нагороджені орденами та медалями, з них:

1 – герой Радянського Союзу; 2 – орденом Леніна; 1 – орденом Кутузова; 4 – орденом Олександра Невського; 15 – орденом Червоного Прапору; 29 – орденом Слави двох ступенів; 204 – орденом Великої Вітчизняної війни двох ступенів; 376 – медалями за відвагу; 480 – медалями “За бойові заслуги”.

19 липня 1945 року на теритрії Німеччини у військовому містечку Всефаленгов у зв’язку з разформуванням 281 стрілецької Любанської дивізії 816 артилерійський полк був переданий до складу 126 стрілецької Горлівської дивізії, де на базі двох артилерійських полків був сформований один гаубичний артилерійський полк, найменуванням якого стало 816 гаубичний артилерійський Ельбінгський полк, і він увійшов до складу 453 артилерійської бригади 126 стрілецької дивізії.

У січні 1946 року полк у складі 126 стрілецької дивізії був передислокований до міста Сімферополь.

В період з 1946 по 1967 роки в полку відбувались численні організаційні заходи.

16 травня 1967 року 126 мотострілецька дивізія, у складі якої знаходився 816 артилерійський Ельбінгський полк, увійшла до складу 32 армійського корпусу.

У березні 1980 року до складу полку включено 1293 окремий реактивний дивізіон. Полк став 4-х дивізіоного складу.

1 грудня 1989 року полк у складі 126 мотострілецької дивізії переведений до складу Чорноморського флоту.

4 липня 1992 року згідно директиви МО України №Д-013 та наказу командуючого Одеського військового округу № 0100 від 7 липня 1992 року полк увійшов до складу 32 армійського корпусу.

Ukrainian Military Pages

Емблема та нагрудний знак 816 реактивного полку

Реактивна артилерійська батарея 816 полку у 1999 році стала кращою у Збройних Силах України.

У 2003 році полк було розформовано, а один реактивний артилерійський дивізіон передано до складу 406 артилерійської групи. Саме він в подальшому став у витоків 32 реап та є нащадком 816 Ельбінгського реактивного полку.


406 окрема берегова артилерійська група

01 квітня 1976 року у місті Запоріжжя на підставі Директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР було сформовано 301 артилерійську бригаду. У 1983 році бригада була передислокована до міста Сімферополь та увійшла до складу 32 армійського корпусу.

Ukrainian Military Pages

Емблема 301 артилерійської бригади

22 жовтня 2001 року на підставі Директиви Міністра оборони України від 09 квітня 2001 року на базі вказаної 301 артилерійської бригади та 1399 протитанкового артилерійського полку сформовано 406 артилерійський полк (військова частина А1743).

Ukrainian Military Pages

Емблема 1399 протитанкового артилерійського полку

У 2002 році полк у складі 32 армійського корпусу увійшов до складу військ берегової оборони Військо-Морських Сил Збройних Сил України.

У 2003 році на підставі директиви Міністра оборони України від 02 лютого 2002 року 406 артилерійський полк переформований у 406 окрему бригадну артилерійську групу окремої бригади берегової оборони Військо-Морських Сил Збройних Сил України. До її складу було включено один реактивний артилерійський дивізіон 816 реактивного артилерійського полку.

Ukrainian Military Pages

Емблема 406 окремої артилерійської групи

У 2003 році реактивний дивізіон 406 групи був чи не єдиною військовою силою в Криму, готовою до негайного виконання завдання із захисту Тузли. Тоді політикани теж «чохлили» і «зважували», а військові зібрали торбинки з нехитрої їжею і чотири дні сиділи на казармі в повній готовності. Батарея «Градів» була підготовлена до виходу за лічені години – і це в умовах уже розпочатого скорочення наших Збройних Сил.

У 2006 році частину підпорядковано Центру військ берегової оборони Військо-Морських Сил Збройних Сил України.

30 жовтня 2006 року на підставі директиви Міністра оборони України від 25 липня 2006 року 406 окрема бригадна артилерійська група була переформована у окрему берегову артилерійську групу.

Протягом 2006 – 2007 років особовий склад частини приймав участь у навчаннях «Чисте небо – 2006» та «Артерія – 2007».

Роком перевірки на міцність для особового складу частини був 2008 рік, кульмінаційним моментом якого стала потужна робота підрозділів артилерії під час масштабних навчань «Морський вузол-2008». Вперше в історії Військово – Морських Сил Збройних Сил України разом з десантом на берег висаджено батарею 122-мм самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», які виступали як засіб вогневої підтримки морських піхотинців. А ще вперше до виконання навчально – бойових завдань залучались резервісти.

Протягом 2009-2010 років йшла напружена вогнева підготовка, результатом якої стали відмінні показники під час проведення комплексу навчань «Взаємодія – 2010». За їх результатами реактивний артилерійський дивізіон частини (який став у витоків 32 реап) було визнано кращим підрозділом Військо-Морських Сил Збройних Сил України.

Протягом 2011-2013 років йшла напружена робота. Впроваджувались нові форми застосування артилерії у складі батальйонних тактичних груп військ берегової оборони. Проводилось комплектування та навчання військовослужбовців, які уклали контракт для проходження військової служби у резерві – явище для наших Збройних Сил наднове.

У 2011 році частина стала кращою у Військово-Морських Силах за підсумками навчального року.

У квітні 2014 року особовий склад частини, який не зрадив Присяги, було передислоковано з Автономної Республіки Крим до міста Запоріжжя.


27 реактивна артилерійська бригада

У 2008 році в рамках реформування Збройних Сил України на території колишнього Сумського інституту ракетних військ та артилерії (розформований 2007 року) було створено 27 реактивний артилерійський полк. Днем створення частини вважається 14 травня 2008 року. 5 грудня 2008 року начальник Генерального штабу ЗС України Сергій Кириченко вручив полку Бойовий Прапор.

З липня 2014 року 27 реактивний артилерійський полк бере участь в антитерористичній операції на території окремих районів Луганської та Донецької областей.

На початку 2015 року полк реорганізований у бригаду, кількість реактивних артилерійських дивізіонів збільшилась до чотирьох.

Ukrainian Military Pages

Емблема 27 реактивної артилерійської бригади

У грудні 2015 року військовослужбовці 4 та 5 хвиль мобілізації з вказаної частини, які приймали участь в антитерористичній операції, прибули на укомплектування підрозділів нашої частини.

Багато військовослужбовців з 27-ї бригади проходять службу в частині і сьогодні.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Підопригора Ігор Іванович, підполковник
кафедра морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил)
Національного університету оборони України
ім. Івана Черняховського

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

 

ukrmilitary

Збройні сили України

Для тренування бою у місті на Яворівському полігоні зводять комплекс з восьми будівель

Опубліковано

від

Від

На території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ (також відомий як Яворівський військовий полігон) до кінця року збудують нове навчальне місце – «Бій в населеному пункті».

Як, повідомлялось Ukrainian Military Pages, 11 травня відбулися торги із закупівлі послуг з будівництва об’єкту за переговорною процедурою. Кінцева вартість будівництва згідно договору з генеральною підрядною організацією ТОВ «БК-БУДГРУП» склала 39,465 млн. грн. Термін виконання робіт по об’єкту не пізніше 31 грудня 2018 року.

Тренувальний комплекс «Бій в населеному пункті» включатиме наступні об’єкти, що використовуватимуться для для тренування: три одноповерхові будівлі, по одній дво- і триповерховій будівлі, дві виробничі споруди, будівлю церкви та тунель.

Ukrainian Military Pages

Тренувальні комплекси, а іноді й цілі штучні міста, для відпрацювання специфіки бою у місті широко використовуються у світі для підготовки військових та поліцейських сил.

Нагадаємо, що Ukrainian Military Pages вже показало як виглядає ціле навчальне місто Jeoffrecourt на 5 тис. мешканців, збудоване французькою армією у Навчальному центрі міських операцій (Сіссонн, департамент Ена).

 

ukrmilitary

Продовжити читання

Збройні сили України

«Північна фортеця-2018»: бригада територіальної оборони розпочала підготовку на полігоні (фото)

Опубліковано

від

Від

Тривають навчання бригади територіальної оборони «Північна фортеця-2018». Сьогодні третій день, організаційні моменти влагоджені, тож настав час для справжньої чоловічої роботи: практичних тренувань на тактичному полі.

Облаштування оборонних укріплень та вогневих позицій, застосування засобів захисту військовослужбовця та методика пристрілки особистої зброї, тренування з тактичної медицини та навчання мінометників – на кожному навчальному місці учасники зборів мали можливість відновити свої навички та отримати нові знання, освоїти напрацьовані в умовах бойових дій методи.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

Доставка учасників на тактичне поле, в зали для теоретичних навчань та повернення в наметове містечко здійснюється новими, спеціально виділеними на бригаду військовими «Богданами». В містечку продовжується будівництво двох кухонно-побутових модулів та інші господарчі роботи по облаштуванню побуту учасників тренувань.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

А тим часом резервісти продовжують прибувати на полігон: очікується, що їх буде не менше 4 тисяч. Також продовжується видача обмундирування прибулим на навчання резервістам: сьогодні в наметове містечко привезли ще кілька сотень комплектів військової форми.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

«Я впевнений, що вони впораються з поставленою передними задачею і разом з підрозділами ЗСУ стануть надійним форпостом захисту північних кордонів України», – відзначив в інтерв’ю полковник Олександр Нестеренко, заступник командувача військ оперативного командування «Північ» з територіальної оборони.

ukrmilitary

Продовжити читання

Збройні сили України

Дуло ходит ходуном, как стрелять?: танкист ВСУ рассказал правду о новых Т-84, после соревнований в Германии

Опубліковано

від

Від

Второй год подряд украинские танкисты с 14 волынской механизированной бригады ВСУ принимали участие в международных соревнованиях Strong Europe Tank Challenge на полигоне 7-й армии США в Баварии. И тогда, и теперь нашу команду возглавлял капитан Роман Багаев, чей взвод регулярно признается лучшим танковым взводом Украины. Но в Германии в соревнованиях с НАТОвцами волыняне второй год подряд заняли последнее место. В 2017-м — среди шести участников, теперь — среди восьми, пишет Новынарня.

Главной причиной прошлогоднего поражения Багаев ранее называл незнание НАТОвской специфики, проблемы с языком и отставание в тактике. Говорил, спасло только то, что старый Т-64 ребята знали вдоль и поперек.

В этом году причиной неудачи стали недавно полученные танки Т-84 — значительно более современные, чем «шестьдесят четверки». И как раз механика этих «оплотов» подвела украинских военных в первый же день соревнований, вызвав смех российских и «сепарских» СМИ.

Также Роман предоставил видеозаписи с соревнований — те самые, где зафиксировано, как клинит механизм заряжания Т-84, искрит проводка (танк чуть не сгорел) и ходит ходуном пушка.

Багаев извиняется за нецензурную лексику в кадре, но, видимо, на такую ​​ситуацию в армии иначе и не отреагирует.

Ведь ситуация очень ответственная, а через брак, допущенный харьковским заводом им. Малышева, год подготовки — впустую.

«А если бы в бою?» — задал резонный вопрос между матом.

Танкист рассказывает, что ключевой этап соревнований состоял из «танковый взвод в наступлении» и «танковый взвод в обороне». За этот этап можно было взять по 500 баллов, но во время «наступления» из четырех танков выстрелил только один.

Также в двух танках подвела система управления огнем — не было стабилизации пушки. После каждого выстрела она тряслась. «Как из этого попасть на 1,5 километра», — задается вопросом танкист.

По его словам проблемы с танками начались с самого начала. На первом этапе из 40 снарядов смогли выстрелить лишь 16.

Одной из основной дисциплин была стрельба, с ней и были самые большие проблемы.

Роман отметил, что вместе с ними на соревнования поехали и работники завода им. Малышева. Они делали, что могли, но изначально они не поверили, что такие проблемы могут быть с техникой.

Датчики заряжания так и не смогли починить.

На заводе экипажи отказывались обучать, говорили, что обучение не оплачено. Бойцов лишь один раз допустили на тренажеры. На заводе никому не было дела до этих танков, бойцы уговаривали работников осмотреть их.

Также он отметил, что не из всех танков успели отстреляться перед отправкой в Германию. Последний танк им пригнали когда уже все грузились на тралы.

Багаев рассказывает, что танки стояли 17 лет сухими, были проблемы с топливной системой. Но их модернизировали и установили тепловизор, ЕОП на прицел командира.

Капитан отмечает, что не все плохо в новых танках — например у наших танков лучше двигатель. Он настолько мощный, что наши бойцы догоняли «Абрамсы» и «Леклерки».

Также из преимуществ — энергоагрегат, можно вести огонь бесшумно не заводя двигатель. НАТОвские танки не могут стрелять, когда едут вперед, а пушка смотрит назад. А Т-84 может. Также европейским танкам нужно больше времени для боевой готовности.

Представители завода докладывали в Харьков о проблемах.

«Они делали доклады на завод. Нет запасных запчастей на эти танки, поэтому не знают, как их ремонтировать. А если в боевых условиях сломается, то оставлять один и разбирать на детали для других? ..», — говорит Роман.

inforesist.org

Продовжити читання

Зараз обговорюють